фото з маневрів
З активної фази маневрів фото все ще чекаємо, поки короткий звіт про перший день.
В першу чергу хочу сказати, що нам сильно поталанило з погодою. Кращої й годі було б бажати -3 -5 вдень, сонячно. В результаті природа нагадувала картини художника.
Як їхали, розвантажувались, переодягались детально розповідати не буду, все буденно і як завжди.
Близько 12.00 ми вже були готові братися до справи.
А перша справа то обід бо на голодний шлунок ніякі маневри не вдаються. В великих металевих котлах якраз дуже вчасно закипав чай, що гостнні господарі готували для учасників.
Дог чаю вхід пішли припасені з дому сало, ковбаса, варена картопля традиційні смачнющі періжки від мами нашого Підкови.
Щоправда без походу в крамницю теж не обійшлось. (не зважайте на провокаційну вивіску на крамниці - у нас до темноти сувора заборона на алкоголь в будь яких видах)
Відновивши сили після дороги та пов'язаних з нею турбот взялись до навчання. Позаяк наші колеги з Києва затримувались - вірішили розпочати з вправ в складі одного нашого рою.
Для початку матеріальна частина для новаків - устрій гвинтівки.
Далі стройові прийоми зі зброєю і без.
За дві години стомились, Киян все ще не було, Хмельничани спілкувались в своєму тісному колі от тож ми вирішили здійснити невелику екскурсію по місцям єврейської слави містечка Меджибожа. (не подумайте нічоготакого просто реально було цікаво побачити могилу одного з засновників хасидизму)
Екскурсія вдалась на славу - принаймні, як на мене, фото про це яскраво свідчать :
До могили Цадека нас чогось не пустили ;) пояснюючи це тим що сьогодня субота. Бути занадто наполегливими в своїх проханнях з огляду на наш вигляд булоб якось .... ну ви розумієте, от тож довелось тішитись рейдами по гозгромлених мабуть ще в гормадянську кварталах
Щоб не губити час дарма розвісили трохи агіток - текст з січня 1919 року зацитований практично весь.
Після повернення в замок застали там вже наших друзів, що нарешті доїхали:
після братання і обнімання в решті решт загальне шикування:
Вітальна промова коменданта фортеці (за сумісництвм директора музею заповідника)
І власне давно омріяний перехід до навчань в складі чоти. часу залишалось все менше - сонце стрімко йшло до обрію.А зробити треба було чимало - завдання для нашої чоти було відпрацювати персування в похідній колонні пороєво та розгортання знеє в розстрільну. Крім того підсилення розстрільної подовженням та ущильненням. і на все провсе півтора години. От тож темп занять був суто бігцем.
Навчання чоти пороєво - перший другий курінь розсипаються в розстрільні на задньому плані, на пердньому третій зводний рій проходить пошвидшений курс шережного учіння.
Чота ладнається в колонну пороєво (поки лише перший та другий рої):
ну і власне розгортання
А сонце все нижче
і вже час повертатись до замку.
Тут варто згадати, що все вище згадане відбувалось 29 січня в день річниці бою під Крутами. В память про цю подію в замковій церквушці після заходу сонця відбулась панахида за упокій всіх загиблих в громадянській війні.
На запрошення священика учасники маневрів взяли учась в цьому молебні.
Після молебну пан комендант запросив учасників заходу до вечері накритої в одній з башт замку. Після вечері розпис караулів і довга зимова ніч наповнена підготовкою до завтрашньої активної фази маневрів.
Але похвалятись фото з цих заходів, на жаль, не можу, позаяк суперовий фотограф та чудова людина Юрій Савін що супроводжував нас весь день субботу змушений був нас залишити.
при нагоді дуже дякую йому за надані фото
ПС Про другий день і власне бойові дії далі буде.
В першу чергу хочу сказати, що нам сильно поталанило з погодою. Кращої й годі було б бажати -3 -5 вдень, сонячно. В результаті природа нагадувала картини художника.
Як їхали, розвантажувались, переодягались детально розповідати не буду, все буденно і як завжди.
Близько 12.00 ми вже були готові братися до справи.
А перша справа то обід бо на голодний шлунок ніякі маневри не вдаються. В великих металевих котлах якраз дуже вчасно закипав чай, що гостнні господарі готували для учасників.
Дог чаю вхід пішли припасені з дому сало, ковбаса, варена картопля традиційні смачнющі періжки від мами нашого Підкови.
Щоправда без походу в крамницю теж не обійшлось. (не зважайте на провокаційну вивіску на крамниці - у нас до темноти сувора заборона на алкоголь в будь яких видах)
Відновивши сили після дороги та пов'язаних з нею турбот взялись до навчання. Позаяк наші колеги з Києва затримувались - вірішили розпочати з вправ в складі одного нашого рою.
Для початку матеріальна частина для новаків - устрій гвинтівки.
Далі стройові прийоми зі зброєю і без.
За дві години стомились, Киян все ще не було, Хмельничани спілкувались в своєму тісному колі от тож ми вирішили здійснити невелику екскурсію по місцям єврейської слави містечка Меджибожа. (не подумайте нічоготакого просто реально було цікаво побачити могилу одного з засновників хасидизму)
Екскурсія вдалась на славу - принаймні, як на мене, фото про це яскраво свідчать :
До могили Цадека нас чогось не пустили ;) пояснюючи це тим що сьогодня субота. Бути занадто наполегливими в своїх проханнях з огляду на наш вигляд булоб якось .... ну ви розумієте, от тож довелось тішитись рейдами по гозгромлених мабуть ще в гормадянську кварталах
Щоб не губити час дарма розвісили трохи агіток - текст з січня 1919 року зацитований практично весь.
Після повернення в замок застали там вже наших друзів, що нарешті доїхали:
після братання і обнімання в решті решт загальне шикування:
Вітальна промова коменданта фортеці (за сумісництвм директора музею заповідника)
І власне давно омріяний перехід до навчань в складі чоти. часу залишалось все менше - сонце стрімко йшло до обрію.А зробити треба було чимало - завдання для нашої чоти було відпрацювати персування в похідній колонні пороєво та розгортання знеє в розстрільну. Крім того підсилення розстрільної подовженням та ущильненням. і на все провсе півтора години. От тож темп занять був суто бігцем.
Навчання чоти пороєво - перший другий курінь розсипаються в розстрільні на задньому плані, на пердньому третій зводний рій проходить пошвидшений курс шережного учіння.
Чота ладнається в колонну пороєво (поки лише перший та другий рої):
ну і власне розгортання
А сонце все нижче
і вже час повертатись до замку.
Тут варто згадати, що все вище згадане відбувалось 29 січня в день річниці бою під Крутами. В память про цю подію в замковій церквушці після заходу сонця відбулась панахида за упокій всіх загиблих в громадянській війні.
На запрошення священика учасники маневрів взяли учась в цьому молебні.
Після молебну пан комендант запросив учасників заходу до вечері накритої в одній з башт замку. Після вечері розпис караулів і довга зимова ніч наповнена підготовкою до завтрашньої активної фази маневрів.
Але похвалятись фото з цих заходів, на жаль, не можу, позаяк суперовий фотограф та чудова людина Юрій Савін що супроводжував нас весь день субботу змушений був нас залишити.
при нагоді дуже дякую йому за надані фото
ПС Про другий день і власне бойові дії далі буде.