Рівно 4 місяці тому у Києві розпочався Євромайдан. Я був далеко звідти, повернувся до Києва лиш 24-го на першу велелюдну акцію...
Новина, що український уряд вирішив не підписувати угоду про Асоціацію з ЄС застала нас неподалік місця, що на фото. Колега з приймаючого німецької сторони переклав коротке повідомлення німецького радіо на англійську... В товаристві запала тиша. Там в Європі, було важко усвідомити, що за декілька днів ми повертаємося на Батьківщину, яка відмовилася стати частиною цієї Європи. Яка остаточно вибрала "азійський вектор"... Ми тоді ще нічого не знали про те, що на Майдані в Києві збираються люди, тим паче ми навіть і не підозрювали, що Україну чекає революція Гідності. Насьогодні вона не закінчена. Лише невеликий проміжний (і здебільшого символічний) її підсумок - підписання бодай політичної частини угоди про Асоціацію рівно за 4 місяці... Тим паче ми не знаємо, що нас чекає завтра. Революція триває.
А місце, що на фото, теж вражає своїм символізмом. Німецьке місто Коблєнц. Місце злиття Райну та Мозеля, так званий Deutsches Eck ("Німецький кут") і монумент кайзеру Вільгельму І, який довгий час (з повоєнних років і аж до падіння берлінського муру) називали "Меморіалом німецької єдності" - символом прагнення єдності розділеної колись країни