Einlaß, Goethe
При брамі
Гурія
Нині стала я на варті,
Світлу браму стережу.
Чи тебе, чужинцю, варто
В рай пускати, за межу?
Для героїв правовірних
Тут кінчається джихад.
Може, й сам із лав добірних?
Доказ дай, що ти нам брат.
Не введеш мене в оману:
Я вдалася не проста.
Хай за тебе свідчать рани -
Правдомовні їх вуста.
Поет
Ти вартуєш дуже ревно!
Зважиться пройти не всяк.
Але знаю я напевно:
Що людина - то й вояк.
Чи ж бо ран моїх замало?
То поглянь пильніше знов:
Бачиш, як життя шмагало?
Бачиш, тяла як любов?
Та співав я - хоч огуда
Гірко разила мене -
Що кохана вірна буде,
Світ примхливий спом’яне.
В бій вело палке натхнення:
Мук і труду не жалів,
Щоби пломінь мого ймення
У святих серцях жарів.
Дай же руку! Пустиш нині
Не ледащо - не з таких.
Ери всі злічу по днині
На перстах твоїх тонких.
Einlaß
Huri
Heute steh' ich meine Wache
Vor des Paradieses Tor;
Weiß nicht grade, wie ich's mache,
Kommst mir so verdächtig vor!
Ob du unsern Mosleminen
Auch recht eigentlich verwandt?
Ob dein Kämpfen, dein Verdienen
Dich ans Paradies gesandt?
Zählst du dich zu jenen Helden?
Zeige deine Wunden an,
Die mir Rühmliches vermelden,
Und ich führe dich heran.
Dichter
Nicht so vieles Federlesen!
Laß mich immer nur herein!
Denn ich bin ein Mensch gewesen,
Und das heißt ein Kämpfer sein.
Schärfe deine kräft'gen Blicke!
Hier! - durchschaue diese Brust!
Sieh der Lebenswunden Tücke,
Sieh der Liebeswunden Lust!
Und doch sang ich gläub'ger Weise:
Daß mir die Geliebte treu,
Daß die Welt, wie sie auch kreise,
Liebevoll und dankbar sei.
Mit den Trefflichsten zusammen
Wirkt' ich, bis ich mir erlangt,
Daß mein Nam' in Liebesflammen
Von den schönsten Herzen prangt.
Nein! du wählst nicht den Geringern!
Gib die Hand, daß Tag für Tag
Ich an deinen zarten Fingern
Ewigkeiten zählen mag.