May 31, 2012 00:19
Символічно загубив учора телефон, їдучи велосипедом з роботи додому. В районі вулиці Шовковичної поблизу Верховної Ради.
Потім їздив шукати його. Телефонував, сподіваючись почути дзвінок, але марно.
І ось сьогодні виявился, що поки я їхав додому, о пів на першу ночі вже хтось його знайшов і телефонував моєму товаришу з нього... Помовчав і все. А тоді вже я заблокував номер. Можливо, варто було почекати, що хтось знайде і захоче повернути. Але дуже слаба надія була на це. А може, треба було звернутися до міліціонерів, що охороняють ВР і попросити їх набрати, було би більше шансів... Гарна запізніла ідея. Лох - це діагноз))
Отже, висновки з доби без мобільного зв'язку:
1. Деякий дискомфорт перед сном, коли хочеться щось повертіти в руках. Незвично, коли зранку нема будильника. Все це наводить на думку, наскільки людина в нашу добу залежна від цього всього електронного непотребу, без якого наші діди жили і лиха не знали.
2. Метафізичний підтекст. Нова сімкарта і новий телефон - це наче нове народження. Можливість переформатувати коло спілкування, викинути з нього зайве. Такий собі комунікаційний фільтр.
Третій мій загублений телефон (один з них талановито вкрали).
телефон