дике вперше поперлось за кордон
відверто вам кажу:
під катом текст (4,31 кБ) і 5 світлин (1,41 мБ). текст сумбурнмй через коми всьо, світлини перекошені.
їздила на якісь лекції у франкфукрт на одері. це на східному кордоні. такому східному, що навчалась я в німеччині, а гуртожинок мій був за 15 хв, за річкою одер на польській стороні. таке дивне задоволення перетинати кордон по декільк різів на день.
перший тиждень чемно вчиласьзранку до вечора сиділа на лекціях по 4 години кожна, на деякі лекції нас возили в берлін у всякі організації і міністерства, я шсь там занотовувала, задавала питання, куняла тощо.
одного четверга університет зорганізував діскотеку. безкоштовний автобус всю ніч курсував від гуртожинка до клубу і назад. проте назад ми йшли пішки. була 6 ранку світило сонце. година солодкого сну і на семінар
після семінару на вокзал, годину до берліну, і ше 2 години до гамбурга. вештання центром. ввечері з двома пересадками на метро і 20 хв на таксі добрались на концерт ска-панківської групи die fischer. потім о 3 ночі зустрілись зі знайомими, вештались містом, о 4 ранку ше пили каву в макдональдсі, трохи сну в обід зустріч з якимись дівками і шопінг: веромода, орсей, зара, h&m, c&a, манго ше якісь назви. шалені знижки, ажіотаж, купа примірок, купа пакуночків. ввечері ледве жива притарабанилась домів, прийшли гості, приготували чудову вечерю, запивали гінесом. і веселі розмови. а чи не поїхати нам в амстердам? і от вже один дзвонить в європкар, другий миє посуд, я швидко pаряджаю батарейки.
о першій ночі виїхали. тунель під рікою. мені троха лячно, бо водій пив пиво, а ше казав, шо півроку не був за кермом, а ті шалені автобани з 200 км на годину. я казала собі, шо як все добре закінчиться, то я 2 дні не буду солодкого їсти. і я не спала всю дорогу з завмиранням серця коло водія. розказувала шось тіки б не заснув. зранку сонний амстердам. ше неприбране сміття з гульбища напередодні і тисячі роверів,
дивні люди сновигають. травою пахне вже в мкдональдсі. звідусіль боб марлі. перша цигарка. гм. вештались каналами і вулицями. під обід попрокидались люди, у вікнах червоних ліхтарів почали зявлятись напівоголені дівчата. такі гарні. дивні правила. ти можеш курити шо завгодно, але якщо ти пєш на вулиці пиво, то підходять ввічливі усміхнені полісмени і зауважуюють. в обід повернулись до машини, припаркованої нахаляву в самому центрі, поспали пару годи і знову блукання чарівним містом ніде не бачила таке велике скупчення незвичних людей. можна годинами сидіти і втикати . в кофішопах працюють гарні світлокосі тендітні дівчата, вони так розбираються в тих всяких куревах
в хлопців теж був гарний настрій
а ввечері мусили вертатись.
я знову всю дорогу хвилювалась (така в мене природа). бо водій невиспаний, і знову ж таки пив пиво, ше й курив.заїжджали в гановер, але я не встигла на потяг, тож поспала пару годин в гамбурзі. а на 6 ранку на вокзал і за 2,5 години я вже в потсдамі, блукання містом, парк сан-сусі
..ввечері повернулась до франкфурта
наступного ранку я поїхала у вроцлав, бо мені казали, шо він дуже гарний (а ше я дуже-дуже мріяла), а ше казали, шо там можна купити класні шахи. я взяла з собою тіки гаманець, телефон і фотік.
у вроцлаві в якийсь момент мене охопила паніка: о чорт, я одна однісінька в чужій країні, а мої речі в іншій чужій країні, і вже скоро ніч надворі. і я маю ночувати в якомусь місці під назвою хостел.
проте вечір був такий теплий, а одер такий гарний освітлений ліхтарями. я сиділа на лавці і дивилась на ту всю красу, і десь недалеко хтось бренчав на гітарі бесамемучо. і так добре мені стало сльози щасливі котились
(потім виявилось, шо мої сльози радості ставила в нагоді пекучим комарам). а потім пішла на якийсь концерт "діско партізанів". о 12 змучена прителемпала в той страшний хостел. насправді зовсім він і не страшний. знаходиться через хату від ратуші. декілька поверхів, приємна дівчина на ресепшені, дівани і автомати з кавою і чукулядками, душ і безкоштовний інтернет. кімната на 8 людей, проте ввечері як засинала нікого не бачила.
було відчинене вікно, місто гуло, а я вимита читала книжку під ковдрою. на 6 ранку мала вже автобус назад. у франкфурт. а наступного вечора вже летіла в київ, відіспалась, купила троха книжок, пішла в кіно на секс і місто (поплакала там), і ввечері на мене чекав рідний задушливий плацкарт. а зранку гоум світ гоум.
взяла миску і пішла на город за смородиною і порічками.
європи європами, а я все одно проста сільська дівка. о!