Ave, Caesar!

[gvirinko]

В нас похолодало і люди різко зацікавились культурою :) - музеї переповнені, в гардеробі ледве є місце куди куртку здати.

Це ми вчора завітали до Старої національної галереї.
Окрім стаціонарної виставки на перших двох поверхах, ще показують експозицію Антона Граффа. То (виявляється) такий художник, що намалював сотні портретів своїх сучасників, завдяки яким ми тепер знаємо, хто як виглядав.

Почали ми обхід як завжди дууже ретельно: читали всі тексти і таблички, придивлялись до картин зблизька і на відстані, слухали аудіогід і шукали додаткову інформацію в гуглі і вікіпедії, порівнювали англ. і нім. переклад назв картин і дивились у словнику незрозумілі слова.

Йшла вже не перша година нашого там блукання, як чоловік, просякнутий культурою, мені натякнув: "...А картини з хот-догом в них часом нема?"

Ну і шо ви думаєте :))))) наступним нам на очі падає оцей витвір німецького реалізму і ми ржемо як коні:



Автор: Вільгельм Трюбнер

Потім ми читаємо назву картини: "Ave, Caesar, morituri te salutant" (перекладається типу: "Здрастуй, Цезарю, приречені на смерть вітають тебе"). Бідні сосиски!
В картини ще є більш прозаїчна назва: "Дама Собачка з сосисками".

Вже дома прочитала, що Цезар - то ім'я собаки художника. І він з ним ще таке намалював:

"Цезар на Рубіконі"



За цією картиною вже треба до Відня їхати.

Ну от, це практично все, що мені там запамяталось :)