ДДТ
Колись в нас була маленька квартирка ("кавалєрка") на Кривоноса. Декілька століть тому весь будинок належав певно одній сім'ї, але тепер маєток був поділений на окремі квартири. Санвузол у нашу квартиру не потрапив, тому тре було ходити у підвал з ліхтариком.
Якось сидячи там я підняла очі, а на трубі сидів воликий щур і дивився на мене.
У квартирі в основному жив брат, поки вчився у Львові, але якось я приїхала до нього на пару тижнів у гості (блін....це вже десь 10 років тому було). І щоранку протягом тих тижнів брат вмикав диск з ДДТ. Потім він йшов на навчання, а я вешталась містом.
Брат вже давно живе у Гамбурзі. Тому дуже зрадів, коли взнав, шо ми переїжджаємо у Берлін, - бо якраз 8 травня тут мав бути концерт ДДТ (досі його улюблений гурт), і йому буде де заночувати. Десь за тиждень до концерту я прочитала на берлінсько-рос. форумі, що організаторам концерту потрібні волонтери таскати апаратуру, які за це отримають якісь плюшки. Скинула організаторам братовий телефон і виявилось шо кожен волонтер отримає 2 безкоштовних квитка (+ зможе поговорити з самим Шевчуком!). Потрібно було до концерту (з 2 до 4 ночі) витягти апаратуру з вантажівок, а потім після концерту затягти її назад. Брат домовився, що йому дадуть 3 квитки, якщо витягати піде сам, а затягати до нього приєднається ше один хлопака (мій чоловік), а третій квиток для мене.
Але вночі не було (ясношо) тієї дівчини, шо обіцяла 3 квитки, тому ввечері на самий концерт ми поїхали утрьох з 2 квитками. Дівчина-організатор на телефон так і не відповідала, тому брат сказав "тримайте квитки і чекайте тут на мій дзвінок", а сам пішов кудись. За пару хвилин подзвонив, шо він уже всередині. !!! як тобі то вдалось?? питаємо. а він такий: "ну, бачу коло бічних дверей сидить Шевчук з групою, я пройшов повз них і сказав hallo". Я б так ніколи не змогла :)
На концерті ми стояли коло сцени. І хоч я мало шо з його творчості знаю (ну крім того львівського диска), а напамять тіки приспіви деякі, було зовсім не скучно (а я боялась), ну і там ше енергетика то сьо, з Шевчука піт градом, він смішно танцював, разом із ним співала дивних народних пісень дівчина з майже налисо-стрижкою.
Найбільше мені сподобалось, як він в кінці спитав так по-простому "Ну что, ребята, нормально? Вам понравилось? Еще что-нибудь сыграть?" Всі заревіли дааааа, а потім ше кликали і кликали на біс.
А потім я поїхала додому, а брат з чоловіком залишились тягати ті бокси. З Шевчуком поговорити їм (ясношо) не вдалось :)
Якось сидячи там я підняла очі, а на трубі сидів воликий щур і дивився на мене.
У квартирі в основному жив брат, поки вчився у Львові, але якось я приїхала до нього на пару тижнів у гості (блін....це вже десь 10 років тому було). І щоранку протягом тих тижнів брат вмикав диск з ДДТ. Потім він йшов на навчання, а я вешталась містом.
Брат вже давно живе у Гамбурзі. Тому дуже зрадів, коли взнав, шо ми переїжджаємо у Берлін, - бо якраз 8 травня тут мав бути концерт ДДТ (досі його улюблений гурт), і йому буде де заночувати. Десь за тиждень до концерту я прочитала на берлінсько-рос. форумі, що організаторам концерту потрібні волонтери таскати апаратуру, які за це отримають якісь плюшки. Скинула організаторам братовий телефон і виявилось шо кожен волонтер отримає 2 безкоштовних квитка (+ зможе поговорити з самим Шевчуком!). Потрібно було до концерту (з 2 до 4 ночі) витягти апаратуру з вантажівок, а потім після концерту затягти її назад. Брат домовився, що йому дадуть 3 квитки, якщо витягати піде сам, а затягати до нього приєднається ше один хлопака (мій чоловік), а третій квиток для мене.
Але вночі не було (ясношо) тієї дівчини, шо обіцяла 3 квитки, тому ввечері на самий концерт ми поїхали утрьох з 2 квитками. Дівчина-організатор на телефон так і не відповідала, тому брат сказав "тримайте квитки і чекайте тут на мій дзвінок", а сам пішов кудись. За пару хвилин подзвонив, шо він уже всередині. !!! як тобі то вдалось?? питаємо. а він такий: "ну, бачу коло бічних дверей сидить Шевчук з групою, я пройшов повз них і сказав hallo". Я б так ніколи не змогла :)
На концерті ми стояли коло сцени. І хоч я мало шо з його творчості знаю (ну крім того львівського диска), а напамять тіки приспіви деякі, було зовсім не скучно (а я боялась), ну і там ше енергетика то сьо, з Шевчука піт градом, він смішно танцював, разом із ним співала дивних народних пісень дівчина з майже налисо-стрижкою.
Найбільше мені сподобалось, як він в кінці спитав так по-простому "Ну что, ребята, нормально? Вам понравилось? Еще что-нибудь сыграть?" Всі заревіли дааааа, а потім ше кликали і кликали на біс.
А потім я поїхала додому, а брат з чоловіком залишились тягати ті бокси. З Шевчуком поговорити їм (ясношо) не вдалось :)