(no subject)
Сьогодні випадково дізналась, що коли береш в столовці Ікеї порожню склянку коло каси, то за неї платиш (бо потім після каси йдуть автомати з краниками: кола, лимонад.., які можна налити в ту склянку).
А було це так: хожу собі розглядаю меблі (для мене ікея поки що - типу культурна галерея чи музей який), а тут дівчина: а давайте я опитування вам проведу? Пройшла опитування, а мені за це дали картонку для безкоштовного "освіжающого напоя" в їхній столовці.
Круто, подумала я, і почимчикувала освіжитись (ну заодно і пообідати). У якості напоя взяла маленьку пляшку апельсинового соку ну і той стаканчик коло каси.
Касирка подивилась на мою картонку, забрала в мене сік і сказала, шо освіжающі напої - то он там краники.
Поки вона пробивала мені чек за іжу я встигла віднести назад непотрібну вже мені склянку.
Ну а потім пішла до краників по колу - а там нема в шо наливати. Мусила вертатись назад за склянкою.
Тут мене перехопила інша касирка: ей-гегей, закричала, стоп-стоп, шо це ви робите? ви мусити заплатити!
Не мушу, кажу, в мене картонка була. І пішла по допомогу до своєї касирки.
Моя касирка не дуже мені повірила (і я її розумію), бо памятала, шо бачила склянку в мене на підносі, але відпустила з миром.
Така повчальна і заплутана історія сталась зі мною сьогодні.
Взагалі я там в ікеї випадково опинилась - мала неподалік співбесіду з кодовим ім'ям "робота в офісі великої інтернаціональної компанії'. Там мені хтіли налляти на руку чорнило, а потім посипати кукурудзяним відбілювачем. Мусила втікати. З пошуками роботи в мене поки не дуже.
А було це так: хожу собі розглядаю меблі (для мене ікея поки що - типу культурна галерея чи музей який), а тут дівчина: а давайте я опитування вам проведу? Пройшла опитування, а мені за це дали картонку для безкоштовного "освіжающого напоя" в їхній столовці.
Круто, подумала я, і почимчикувала освіжитись (ну заодно і пообідати). У якості напоя взяла маленьку пляшку апельсинового соку ну і той стаканчик коло каси.
Касирка подивилась на мою картонку, забрала в мене сік і сказала, шо освіжающі напої - то он там краники.
Поки вона пробивала мені чек за іжу я встигла віднести назад непотрібну вже мені склянку.
Ну а потім пішла до краників по колу - а там нема в шо наливати. Мусила вертатись назад за склянкою.
Тут мене перехопила інша касирка: ей-гегей, закричала, стоп-стоп, шо це ви робите? ви мусити заплатити!
Не мушу, кажу, в мене картонка була. І пішла по допомогу до своєї касирки.
Моя касирка не дуже мені повірила (і я її розумію), бо памятала, шо бачила склянку в мене на підносі, але відпустила з миром.
Така повчальна і заплутана історія сталась зі мною сьогодні.
Взагалі я там в ікеї випадково опинилась - мала неподалік співбесіду з кодовим ім'ям "робота в офісі великої інтернаціональної компанії'. Там мені хтіли налляти на руку чорнило, а потім посипати кукурудзяним відбілювачем. Мусила втікати. З пошуками роботи в мене поки не дуже.