дибр про моветони
вчора мала піти на масаж, але масажор затупив, то я пішла на концерт "польот скрипок".
грав ансабль з нашого музулища. 27 скрипок на сцені - це особливо в тєму після напряжного дня.
але в кінці до них доєдналися акордеон, віолончень і контрабас. і то було РІЛІ ВАУ. всьо таки скрипки мають чимсь віттінятись.
останнім грали лібертанго + на біс ше раз.
люди аж свистіли, але вийшла тьотінька і сказала, шо свистіти в академічному залі моветон. "аплодисментов нам будєт достаточно". тю.
після концерту згадала, шо в кінотеатрі мали почати показувати ТогоХтоПройшовКрізьВогонь.
піщли купити квитки на суботу. заходимо - а там по фойє тусуються Андрієнко і ше орава якихто різнокаліберних мужиків (лохматі, зачесані, лисі, в празнічних краватках і з хрестами(попИ)). і камери ше. кіпіш страшний.
і сеанс за 15 хв.
андрієнко напрашувався на автограф, але мені було встидно, проте просяклись празнічною гламурною атмосферою, купили передостатні квитки і пішли.
в залі вже розсажувались в абсолютній тиші, всі стіснялись.
спитала в білетьорші, чи не моветон тут попкорн. а вона мені: "а как ви думаєтє?? прілічно лі жрать употреблять попкорн, когда тут ТАКИЕ люди??"
я ся злєкла, але потім до мене дойшов ефект драбини: я ж блін не до вас в церкву з попкорном, і не до вас в совмін! всі казли, а я без попкорну!
сіла на останній ряд.
(я так всьо детально описую, бо є село і нечасто бачу ТАКИХ людей)
переді мною сидів такий огрядний мужик.
оксана питає мене, чи не затуляє мені дивитись.
нє, кажу, він якраз так горизонтально пострижений як газон, врівень з горизонталлю екрана.
погигикали.
потім вкратце розказала оксані передісторію фільма.
потім почали шото розказувати режисер, актори, але я не слухала, бо фоткала мужика (див. далі).
продюсер каже: ми вже в прокаті заробили 1,5 млн гривень
встромлюю репліку оксані: а витратив він 6 млн.
ну і прочі гигикавки.
ше кажу: ой хоч би цей мужик не був якимсь боком дотичний до фільму.
як чуйствовала.
а тепер, каже режисер, дозвольте представити людину, без якої цього філму б не було..
тому решту часу сиділа тишком-нишком.
а сам фільм сподобався, дуже харизматичний Додока.
грав ансабль з нашого музулища. 27 скрипок на сцені - це особливо в тєму після напряжного дня.
але в кінці до них доєдналися акордеон, віолончень і контрабас. і то було РІЛІ ВАУ. всьо таки скрипки мають чимсь віттінятись.
останнім грали лібертанго + на біс ше раз.
люди аж свистіли, але вийшла тьотінька і сказала, шо свистіти в академічному залі моветон. "аплодисментов нам будєт достаточно". тю.
після концерту згадала, шо в кінотеатрі мали почати показувати ТогоХтоПройшовКрізьВогонь.
піщли купити квитки на суботу. заходимо - а там по фойє тусуються Андрієнко і ше орава якихто різнокаліберних мужиків (лохматі, зачесані, лисі, в празнічних краватках і з хрестами(попИ)). і камери ше. кіпіш страшний.
і сеанс за 15 хв.
андрієнко напрашувався на автограф, але мені було встидно, проте просяклись празнічною гламурною атмосферою, купили передостатні квитки і пішли.
в залі вже розсажувались в абсолютній тиші, всі стіснялись.
спитала в білетьорші, чи не моветон тут попкорн. а вона мені: "а как ви думаєтє?? прілічно лі жрать употреблять попкорн, когда тут ТАКИЕ люди??"
я ся злєкла, але потім до мене дойшов ефект драбини: я ж блін не до вас в церкву з попкорном, і не до вас в совмін! всі казли, а я без попкорну!
сіла на останній ряд.
(я так всьо детально описую, бо є село і нечасто бачу ТАКИХ людей)
переді мною сидів такий огрядний мужик.
оксана питає мене, чи не затуляє мені дивитись.
нє, кажу, він якраз так горизонтально пострижений як газон, врівень з горизонталлю екрана.
погигикали.
потім вкратце розказала оксані передісторію фільма.
потім почали шото розказувати режисер, актори, але я не слухала, бо фоткала мужика (див. далі).
продюсер каже: ми вже в прокаті заробили 1,5 млн гривень
встромлюю репліку оксані: а витратив він 6 млн.
ну і прочі гигикавки.
ше кажу: ой хоч би цей мужик не був якимсь боком дотичний до фільму.
як чуйствовала.
а тепер, каже режисер, дозвольте представити людину, без якої цього філму б не було..
тому решту часу сиділа тишком-нишком.
а сам фільм сподобався, дуже харизматичний Додока.