Тернопільським громадським організаціям не надали інформації про місцеві бюджети,.. бо немає паперу
У доступі до інформації про бюджети громадяни України обмежені. Багато документів чиновники приховують за позначками “не для друку”, хоча такого закон не передбачає.
Із цим зіткнулися під час роботи над своїми проектами активісти міжнародного фонду “Відродження” і представники громадських організацій Тернопільщини. Зокрема, вони виявили, що на Тернопіллі органи влади відмовляються надавати повну інформацію про формування і виконання коштів із місцевих бюджетів. Більшість із них знаходять причини, щоб не надавати таких даних, приміром, одним із аргументів називали... брак паперу.
Укази засекретили
- Доступ до інформації - одне із важливих ключових прав, якими громадяни мають навчитися користуватися, - каже директор програми “Верховенство права” міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов. - Це дуже правильна система відносин з владою, коли активні громадяни не дозволяють приховувати ту інформацію, що має суспільний інтерес.
Причому із досвіду, який отримали активісти організації останнім часом, як додає пан Романов, стає зрозуміло - це проблема, котра вирішується.
· Нашим активістам вдалося добитися, аби зняли незаконні позначки “публікуванню не підлягає” із півтора тисячі актів, постанов і розпоряджень Кабміну, до яких є дуже багато цікавих питань, - стверджує він. - У цьому році ми змусили принаймні опублікувати назви цих документів, сподіваюся, згодом будуть і тексти указів президента, котрі досі ховають під позначками - “не для друку”.
Такого, як стверджує фахівець, не передбачає жоден закон України. Причому там дуже багато персональних питань, пов'язаних із наданням пільг для окремих посадовців в Україні.
- Ми не заперечуємо, аби якісь особисті питання вирішували навіть указами, - каже він. - Але ми категорично проти того, щоб це робили з позначками “не для друку”. Ми всі - платники податків і хочемо знати, як використовують кошти із Держбюджету.
Інформація - однобока
Із тим, що на Тернопіллі зазвичай ігнорують запити про надання інформації, що має суспільний інтерес, зіткнулося творче молодіжне об'єднання “Нівроку” та коаліція громадських об'єднань “Своє”, які реалізовували проект “Громадський моніторинг відкритості органів місцевої влади Тернопільської області у сфері місцевих бюджетів” (далі проект - прим. ред.). Цей проект підтримувала програма “Верховенство права”.
- Ми наштовхнулися на два моменти, - розповідає керівник проекту Володимир Ханас. - Представники місцевої влади не бажають надавати будь-яку інформацію. Тим паче, ту, що стосується витрат із місцевих бюджетів. Інше - якщо навіть така інформація є, вона, як правило, - однобока, не деталізована. Пересічній людині вона дає замало даних, аби зрозуміти, що насправді відбувається, на що йдуть кошти із місцевих бюджетів.
У рамках проекту члени організації старалися з'ясувати, наскільки доступною є інформація про бюджет, які дані люди можуть отримати із загальнодоступних джерел - газет, Інтернету. Крім того, додає експерт проекту Богдан Малиняк, фахівці прагнули знати, наскільки влада готова надавати інформацію, не оприлюднену в ЗМІ.
- Таке дослідження ми проводили в три етапи. На першому - надсилали запити до органів влади. Цікавилися, як вони оприлюднюють інформацію, що, на нашу думку, має суспільний інтерес, - пояснює він. - Аналізуючи ці відповіді, ми побачили, що переважну більшість даних, цікавих для всіх людей, оприлюднюють лише на якихось закритих засіданнях - зібраннях бюджетних комісій або, в кращому випадку, пленарних засіданнях відповідних рад.
На другому етапі, провівши моніторинг усіх місцевих газет, організатори проекту виявили, що в пресі оприлюднюють здебільшого лише офіційні документи, що стосуються бюджету. Це можуть бути або затверджені рішення про кошторис або звіти. Під час третього етапу експерти намагалися з'ясувати ту інформацію, що є важливою, а її немає в пресі.
Відповіді шокували
- Свої запити ми надсилали до всіх голів Тернопільських райадміністрацій, до всіх голів міських і селищних рад, - продовжує пан Малиняк. - Що ж ми запитували? Просили надати копію звіту про проведення громадських слухань із питань бюджету. Адже знаємо, що закон про місцеве самоврядування передбачає проведення таких громадських слухань. Також ми просили надати нам дані, що стосуються використання комунального майна.
Тобто йшлося про перелік об'єктів комунального майна, котрі здають в оренду, розмір орендної плати та інформацію, хто орендує ті приміщення. Надати влада мала також інформацію про те, яке майно продали і скільки коштів за нього надійшло до бюджету.
Відповіді, які отримала організація, просто шокували, додає Володимир Ханас.
- Розглянувши ваше звернення, Теребовлянська міськрада повідомляє, що інформація, яку ви просите надати, є конфіденційною і може бути надана на вимогу суду, - цитує пан Ханас лист, що надійшов від міського голови Теребовлі.
"На ваш лист райдержадміністрація повідомляє, що матеріали по районному бюджету постійно публікують в газеті “Гомін волі”. У зв'язку із незадовільним фінансуванням райадміністрації на господарські потреби та відсутність паперу немає можливості надіслати вам копії документів” - такою була відповідь голови Підволочиської райадміністрації.
- Насправді, це все - не смішно, це - підстави для судових позовів і звернень у прокуратуру, що ми точно зробимо, - заявляє Володимир Ханас. - Оскільки ми працювали в коаліції, деякі запити оформляло не лише “Нівроку”. Ми попросили кілька інших громадських організацій, щоб вони теж долучилися. Врешті відповіді отримали не всі. Натомість були телефонні дзвінки, навіть звернення в прокуратуру. Хочу також зазначити, що ми продовжуємо свій моніторинг і через певний час представимо аналітичний звіт за результатами проекту. Ми обов’язково відзначимо також тих небагатьох представників влади, котрі сумлінно виконують свої службові обов’язки та надають повну та вчасну інформацію.
Також організатори проекту, як стверджує пан Малиняк, просили чиновників надати інформацію про продані земельні ділянки і скільки коштів від цього отримала громада.
- Переважна більшість старалася знайти різні способи, аби тільки цю інформацію не надати, - зауважує Богдан Малиняк. - Зі всіх райадміністрацій області - а їх 17 - відповіли лише 13. Причому повну відповідь надала лише Чортківська райадміністрація. Вони чітко вказали, скільки землі продали, на яку суму, скільки коштів надійшло від продажу до казни.
ДЖЕРЕЛО: http://te.20minut.ua/news/172970