Я є не Бог
Я є Людина
Я теж живу
На цій землі
І кожної стаю
Я днини
В бираюсь
І кудась іду.
Я є не Бог
Я є Людина
А він створив
Мене з піску.
І душу дав
Щоб я ходив
Потій розколитій
Землі.*
Ходили слухи шо Денис хоче стати іконописцьом, а його навчання в бурсі спонсорує монастир. То виявиласи неправда. Денис хоче стати вчительом в школі, а на своє навчання він заробляє сам. Рік вчитси, а другий рік робит в свойому селі двірником.
Той вірш певно про то, шо ніхто незнає чого він тут. Але кожен може то дізнатиси, або придумати. В тім наша біда і привілеї.
*вірш Дениса Воробця