13. Тбілісі
Доїхавши до Тбілісі, купили стартовий пакет місцевого мобільного оператора. Дешево і зручно, 15 ларі і дзвони куда хочеш. В них дзвінки закордон дешевші ніж в нас розмови між різними операторами.Почали обдзвонювати знайомих. Мартині друзі з революції, на яких так надіялись, нас зігнорували. Зато запросив до себе один дядько, звали якого Гія,чию візитку дали нам друзі на "стрєлці" в Ростові. Він виявився власником турфірми з офісом в діловому центрі міста, куда ми і попрямували.
Фірма Гії називалась "Georgian Discovery Tour", і працювала з іноземцями. Я свого часу підробляв гідом на одній турфірмі у Львові, тож почав трусити всяку чуж, сподіваючись знайти спільні теми. Але дядько був не промах, поняв шо до чого, спитав чи ми голодні. Запитання з натяком на накормлення було дуже доречне, враховуючи, шо толком сьогодні ми так і не їли. Отож Гія повіз нас в ресторан.
Тут відбулось перше наше знайомство з грузинською кухнею. Скажу вам, то було шось. До того я думав, шо єдине їхнє блюдо, то шашлик. Особливо вразили хінкалі. То такі псевдопельмені, розміром з кулак. По формі то нагадує цибулю, а їсти його треба руками. Подають то на здоровенному підносі, з якого троє запросто б наїлись. Також довелось скуштувати кебаб, я так і не поняв шо то. Не обійшлось без шашлика. В комплекті до того всього, був соус сацебелі, в принципі, то шо продають в нас під одноіменною упаковкою досить схоже. До того всього в якості обов"язкового компонента грузинської трапези йшов лаваш і сир. То все запилось пивом "Казбегі", по їхньому Казбек. Під кінець того всього ми мало не втріснули, але всього так і не доїли.
На фірмі в Гії було три Toyota Land Cruiser, на одній з яких ми поїхали на екскурсію по нічному Тбілісі. Картина, скажу я вам, була гідна пензля когось з великих художників. Всі старі будівлі, церкви, замки були освітлені потужними прожекторами різних кольорів. Через центр Тбілісі тече річка Кура, по грузинськи Мткварі. Один її берег пологий, вздовж іншого йде скелястий обрив висотою 10-15 метрів. І на тих скелях зверху стоять старі доми, а вночі це все ще й підсвічено. Короче в Марти під враженням побаченого стався "фотографічний сказ", за якихось 3-4 хвилини, вона відзняла всю плівку, причому зовсім забула , що при такому світлі спалах не "доб"є" до об"єктів зьомки.
Під час екскурсії містом був складений короткий словник грузинської мови:
Сакартвелло - Грузія
картвеллі - грузин
коморджоба - добрий день
мадлобт - дякую
ара - ні
хо - так
Згідно з курсом Саакашвілі Грузія має перетворитись на туристичний рай. По всій країні реставрують все, шо тільки можна, будують інфраструктуру, ремонтують дороги. Особливо в моду ввійшло підсвічувати прожекторами пам"ятники архітектури. Дойшло навіть до того, що закупили спецйальні машини-поливалки і шампунь для миття асфальту. Роблять все на вищому рівні. Деяких пов"язаних з тим понтів і прибамбасів, я не бачив не то шо в Україні, але й в більш розвинутих в тому плані державах. Правда зміни стосуються в основному центральних районів, на периферії все по старому.
По завершенню оглядин міста, питання про нічліг набуло неабиякої актуальності. Гія запропонував відвезти нас в готель, де номер коштував 15 ларі. Ми погодились. По приїзді з"ясувалось, шо то 15 ларі з людини, а на двох треба 30. Ми не розраховували на таку суму, вирішили шо то трохи забагато. Але Гія виявився доброю людиною і дав нам 20 ларі, нам залишилось докласти ше 10 і все впорядку.
Як виявилось то був не готель, в звичайному розумінні, а гиганська квартира з багатьма кімнатами. То називалось модним словом "Гест хаус". Хазяйка, кликали її тьотя Іра, здавала кімнати іноземним туристам. Тіьонька та відзначалась прогресивними, я б сказав європейськими поглядами на світ, 95% її клієнтів були студенти. Умови для проживання вона створила дость непогані. Кімнати обставлені меблями початку минулого століття. Все чисто, культурно, крута сантехніка, телевізори в номерах. Там навіть комп"ютер з інтернетом був.
Помились. Вперше за тиждень лягли спати як білі люди, в нормальних ліжках з нормальною постіллю.
Так закінчився наш перший день в Грузїї. Потративши 9 днів часу і проїхавши 2461 кілометр, ми досягнули основної мети нашої подорожі.
Більше тут:
00. Вступ
01. Лет”с зе паті старт
02. Май діар Юкрейн
03. Велкам ту Раша
04. Автостопом по Кубані
05. На горизонті Кавказ
07. Владикавказ енд окрєсності
08. Всеще Владикавказ
09. Велкам ту Південна Осетія
10. Всеще Південна Осетія
11. Нарешті Грузія
12. Горі
13. Тбілісі
14. Фото з поїздки 2006 року
Фірма Гії називалась "Georgian Discovery Tour", і працювала з іноземцями. Я свого часу підробляв гідом на одній турфірмі у Львові, тож почав трусити всяку чуж, сподіваючись знайти спільні теми. Але дядько був не промах, поняв шо до чого, спитав чи ми голодні. Запитання з натяком на накормлення було дуже доречне, враховуючи, шо толком сьогодні ми так і не їли. Отож Гія повіз нас в ресторан.
Тут відбулось перше наше знайомство з грузинською кухнею. Скажу вам, то було шось. До того я думав, шо єдине їхнє блюдо, то шашлик. Особливо вразили хінкалі. То такі псевдопельмені, розміром з кулак. По формі то нагадує цибулю, а їсти його треба руками. Подають то на здоровенному підносі, з якого троє запросто б наїлись. Також довелось скуштувати кебаб, я так і не поняв шо то. Не обійшлось без шашлика. В комплекті до того всього, був соус сацебелі, в принципі, то шо продають в нас під одноіменною упаковкою досить схоже. До того всього в якості обов"язкового компонента грузинської трапези йшов лаваш і сир. То все запилось пивом "Казбегі", по їхньому Казбек. Під кінець того всього ми мало не втріснули, але всього так і не доїли.
На фірмі в Гії було три Toyota Land Cruiser, на одній з яких ми поїхали на екскурсію по нічному Тбілісі. Картина, скажу я вам, була гідна пензля когось з великих художників. Всі старі будівлі, церкви, замки були освітлені потужними прожекторами різних кольорів. Через центр Тбілісі тече річка Кура, по грузинськи Мткварі. Один її берег пологий, вздовж іншого йде скелястий обрив висотою 10-15 метрів. І на тих скелях зверху стоять старі доми, а вночі це все ще й підсвічено. Короче в Марти під враженням побаченого стався "фотографічний сказ", за якихось 3-4 хвилини, вона відзняла всю плівку, причому зовсім забула , що при такому світлі спалах не "доб"є" до об"єктів зьомки.
Під час екскурсії містом був складений короткий словник грузинської мови:
Сакартвелло - Грузія
картвеллі - грузин
коморджоба - добрий день
мадлобт - дякую
ара - ні
хо - так
Згідно з курсом Саакашвілі Грузія має перетворитись на туристичний рай. По всій країні реставрують все, шо тільки можна, будують інфраструктуру, ремонтують дороги. Особливо в моду ввійшло підсвічувати прожекторами пам"ятники архітектури. Дойшло навіть до того, що закупили спецйальні машини-поливалки і шампунь для миття асфальту. Роблять все на вищому рівні. Деяких пов"язаних з тим понтів і прибамбасів, я не бачив не то шо в Україні, але й в більш розвинутих в тому плані державах. Правда зміни стосуються в основному центральних районів, на периферії все по старому.
По завершенню оглядин міста, питання про нічліг набуло неабиякої актуальності. Гія запропонував відвезти нас в готель, де номер коштував 15 ларі. Ми погодились. По приїзді з"ясувалось, шо то 15 ларі з людини, а на двох треба 30. Ми не розраховували на таку суму, вирішили шо то трохи забагато. Але Гія виявився доброю людиною і дав нам 20 ларі, нам залишилось докласти ше 10 і все впорядку.
Як виявилось то був не готель, в звичайному розумінні, а гиганська квартира з багатьма кімнатами. То називалось модним словом "Гест хаус". Хазяйка, кликали її тьотя Іра, здавала кімнати іноземним туристам. Тіьонька та відзначалась прогресивними, я б сказав європейськими поглядами на світ, 95% її клієнтів були студенти. Умови для проживання вона створила дость непогані. Кімнати обставлені меблями початку минулого століття. Все чисто, культурно, крута сантехніка, телевізори в номерах. Там навіть комп"ютер з інтернетом був.
Помились. Вперше за тиждень лягли спати як білі люди, в нормальних ліжках з нормальною постіллю.
Так закінчився наш перший день в Грузїї. Потративши 9 днів часу і проїхавши 2461 кілометр, ми досягнули основної мети нашої подорожі.
Більше тут:
00. Вступ
01. Лет”с зе паті старт
02. Май діар Юкрейн
03. Велкам ту Раша
04. Автостопом по Кубані
05. На горизонті Кавказ
07. Владикавказ енд окрєсності
08. Всеще Владикавказ
09. Велкам ту Південна Осетія
10. Всеще Південна Осетія
11. Нарешті Грузія
12. Горі
13. Тбілісі
14. Фото з поїздки 2006 року