Годувати за вимогою дитини. Як це?
Годувати за вимогою дитини. Як це?
Часто можна чути від мами, що годує дитину грудьми: "Я годую за вимогою, моя дитина вимагає груди кожні 3,5 години." Або: "Я завжди годувала за вимогою. В рік у нас було вже 1 вечірнє годування, і моя дитина спокійно відмовилася від грудей."
Перш ніж говорити про вимогу дитини треба з'ясувати, що мається на увазі в сучасних жінок, коли вони говорять - "я годую грудьми за вимогою". Сучасні мами вважають прикладання до грудей необхідним для годівлі дитини. Саме для годівлі. Грудне молоко - їжа, мама поставляє дитині поживні речовини, необхідні для росту й розвитку. Коли дитина ссе груди, вона їсть. У грудне вигодовування вкладається зміст тільки як у процес поставки білків, жирів, вуглеводів вітамінів і мікроелементів.
Дитина під час ссання, з материнським молоком одержує необхідні їй поживні речовини. Це безумовно істина. Є ще одна істина, якій у сучасному суспільстві не надається ніякого значення, вона не враховується й не розглядається. Ссання для дитини - це спілкування з матір'ю.
Треба задуматися, а як дитина розуміє годування за вимогою? Чи може вона взагалі що-небудь розуміти? І чи для неї є різниця, як її годують, по 15-20 хвилин через 3,5 години або якось по-іншому?
Годування за вимогою новонародженої дитини означає прикладання її до грудей на кожен плач або пошукові рухи. Плач і пошукові рухи в немовлят навіть уже другої - третьої доби життя починають проявлятися набагато частіше, ніж через 3,5 або 2,5 години. Потреба в прикладаннях швидко збільшується й до 10-12 дня життя потреба прикластися в дитини може виникати 15-16 і більше раз у добу. Прикладання різні по тривалості. Маля може заснути й спати присмоктавшись протягом , наприклад, 1,5-2 годин. Може відпустити груди через 1-2 хвилини, і відразу попросити їх знову. Навіщо ж дитині такі часті контакти з маминими грудьми?
Перебуваючи в животі в матері, у спокійній, звичній обстановці, слухаючи шуми маминого організму, перебуваючи в теплому, тісному, замкнутому просторі, дитина ссала кулачок, пальчики, петлі пуповини, ковтала навколоплідну рідину. Вчилась ссати й ковтати. Після народження, відчуваючи навіть найменший дискомфорт дитина намагається його позбутися. Позбутися дискомфорту можна, потрапивши у звичні умови комфортного перебування. Єдине місце, де маля після народження може відчути звичні для нього відчуття, це перебування на руках у матері. Єдина знайома дія - ссання. Єдиний знайомий смак і запах - смак і запах молока і змащення навколососкового кружка. Молоко й змащення мають запах і смак схожі на смак і запах навколоплідної рідини. Тому, відчуваючи дискомфорт, маля плаче, або починає шукати ротом предмет для ссання. В ідеальному варіанті його відразу прикладають до грудей. Маляті стає тепло, тісно, воно чує стукіт маминого серця, подих, бурчання в кишечнику, він ссе й відчуває знайомий смак і запах. Якщо така дія трапляється постійно, маля набуває впевненості, що б не відбулося, він вирішить у мами всі свої проблеми. Місце розради тепер перебуває під грудьми, а ссати можна груди.
Весь цей процес виправданий з біологічної точки зору. Новонароджена дитина не відчуває почуття голоду, це почуття в нього не сформовано. Воно почне формуватися приблизно із двомісячного віку. Як же нагодувати істоту, що не відчуває голоду?! Як спонукати його робити якісь дії для одержання їжі? Це можна зробити, тільки за рахунок якихось інших стимулів. Цим стимулом для немовляти є постійний тілесний дискомфорт, завдяки якому він увесь час хоче ссати! Саме інтенсивне, часте й тривале ссання в дитини спостерігається в перші два, три місяці життя. Саме в ці перші місяці відбувається основне збільшення у вазі дитини.
Як же виглядає годівля маляти на вимогу у віці один місяць?
Маля засинає із грудьми в роті, якийсь час спить присмоктавшись. Заснувши глибоко, відпускає груди. Проспавши якийсь час, прокидається, при пробудженні прикладається до грудей. Після сну він може якийсь час не спати, наприклад, годину - півтора. Під час не спання він може відчути 2-3 рази дискомфорт, наприклад, від цілком природного бажання попісяти, і призвавши маму рятуй! приклавшись до грудей на пару хвилин, зробить свою справу. Потім він захоче спати , відчує дискомфорт, і приклавшись до грудей, знову засне присмоктавшись. Через якийсь час він прокинеться і прикладеться знову. Потім знову трошки "погуляє". І через якийсь час знову засне біля грудей. Денні сни місячної дитини, що годується на вимогу, різні по тривалості й по кількості. Впродовж дня дитина може засинати 4-6 разів, і по тривалості вони можуть бути від 5-15 хвилин до 2-2,5 іноді 3х годин. "Навколо" кожного сну маля прикладається до грудей і прикладається між снами кілька разів. На ніч дитина засинає біля грудей. Звичайно в під ранкові години починає прокидатися і прикладається. Над ранок дитина майже ніколи повністю не прокидається. Маля спить, час від часу присмоктавшись до маминих грудей. Прокидаючись ранком, маля знову прикладається до грудей. Якщо порахувати всі прикладання до грудей одномісячної дитини, то виходить приблизно 16-20 прикладань. Так поводиться новонароджене людське дитинча, якщо йому дається можливість поводитися відповідно до фізіологічних і психологічних потреб, закладеними, до речі, генетично. Дитина перших місяців життя не відокремлює свою особистість від особистості матері й від її грудей. Мама і її груди, і все що з ними пов'язане, є всесвітом дитини і ним самим.
У більшості випадків, сучасна жінка, боячись "привчити дитини до рук" прагне обмежити прохання в ссанні. На допомогу у цій справі їй приходять дурачок й пляшечка із чайком або водичкою. Їх теж можна ссати: Потреба в ссанні начебто б задоволена. Але тільки не задоволена потреба в спілкуванні з матір'ю під час ссання, зруйнований своєрідний ланцюжок взаємодопомоги й співробітництва між мамою й дитиною, порушується формування материнської прихильності й зосередженості. Чи помітна для читача різниця у двох діях: дитина заплакала, мама взяла її, приклала до грудей і почала погойдувати, або дала їй дурачок й почала погойдувати коляску, нехай навіть і зі словами "Ну що ти плачеш, моє сонечко?"
Сучасна жінка, що дає дурачок й качає коляску, не є поганою людиною, що свідомо заподіює шкоду дитині. Вона просто перебуває в полоні забобонів, що стосуються відносин між матір'ю й дитиною. Вона не знає, як поводитися правильно, не знає, що потрібно робити відповідно до природних потреб дитини. Якщо їй розповісти , що дитині потрібно насправді, вона в жаху викликне: "Це що ж, з рук його не випускати?!" Дійсно, дитину перших місяців життя необхідно не випускати з рук. Для жінки, що не вміє зручно носити дитини, і не вміє годувати її в різних положеннях (сидячи, лежачи, їдячи й навіть рухаючись) це може виявитися дуже важко. Особливо, якщо вона не впевнена в правильності своїх дій.
Дія, що повинна стати автоматичною для мами новонародженої дитини: при плачі дитини або через інше вираження незадоволення - прикласти дитину до грудей.
Маля росте. В нього починає формуватися досить стійкий ритм денних снів і дитина 3-4 місяців поводиться вже зовсім не так, як новонароджена.
Що стосується числа годівель у добу при годівлі дитини за вимогою, то їхнє число практично ніколи не буває менше 12. У немовляти прикладань 12 і більше, в основному вони всі пов'язані зі снами. А в дитини, скажемо 1,5-2 років прикладань може бути теж приблизно 12, тільки зі сном пов'язано 3-4, а інші - короткочасні прикладання по різних причинах.
Закликаю всіх мам, що читають цей текст, - не рахуйте прикладання, не помічайте їхньої тривалості. Прикладайте дитину, так часто, як вона просить.
У мамів, що не уявляють грудне вигодовування без оглядки на годинники, може скластися враження, що при годівлі за вимогою мама нічим не може займатися, а тільки годує дитину. Це не так. У мами після народження дитини починається інше життя, воно називається життя з немовлям . От і все. Дитина перебуває при мамі, а не мама при дитині! Відчуйте різницю!
Треба вміти організувати свій побут по-іншому, у перші місяці, звичайно ж, дуже потрібна допомога близьких. У всіх народів був звичай перші 40 днів після пологів відстороняти жінку від будь-яких робіт пов’язаних з будинком і господарством, вона займалася тільки дитиною. У деяких народів предмети, до яких доторкалася мама немовляти, уважалися "нечистими", тому маму воліли обгороджувати від всього господарства, виділяючи їй окремий "кут" будинку, де їй ніхто не заважав і вона нікому не заважала. У слов'ян такий обмежувальний звичай називався шеститижником. До 1,5-2 місяців починає формуватися ритм денних снів, і в дитини з'являється якась подоба "режиму", мама стає більш вільною.
Для мами, що не уявляє годівель без оглядки на годинники, і впевненої в тім, що "правильна" дитина, це дитина яка увесь час тихенько лежить у своєму ліжечку, годівля за вимогою виявиться суцільним стресом. На багато легше такій мамі стане, якщо вона перестане дивитися на годинники й прив'яже до себе дитину більшою хусткою або скористається слінгом. Їй полегшає в тому випадку, якщо вона перестане бігати між дитячою і кухнею, а візьме дитину із собою на кухню й буде носити її разом із собою по будинку, у слінгу, коробці, колисці, спеціальному крісельці, якщо мама буде намагатися по частіше не відкласти дитину, а взяти її на руки з першою нагодою, відкладаючи тільки у випадку гострої потреби і то не на довго.
Грудне вигодовування не рівносильне домашньому арешту. В умовах сучасного суспільства можна організувати вихід мами, що годує, на роботу приблизно з 6-ти місячного віку дитини. У випадку гострої потреби можна почати працювати з 4х місячного віки, але, звичайно ж, не щодня в тиждень і не на повний робочий день. Допомогти мамі організувати вихід на роботу входить в обов'язку консультанта по грудному вигодовуванню.
Іноді, консультуючи мамів з питань грудного вигодовування, я пропоную їм забути на секундочку, що живуть вони в 21 уже столітті. Пропоную повернутися, наприклад, у печеру й запитую, що вони будуть робити, якщо дитина вночі прокинулася, як її заспокоїти? Якщо ви йдете через ліс і намагаєтеся не привертати до себе увагу хижаків, як зробити, щоб маля мовчало? Якщо дитина хоче пити, що ви йому дасте? До чого звикла дитина, за тисячі років свого існування? До того, що вона спить на мамі, поки вона ходить по лісі з палкою - копалкою у пошуках корінців, і прокидається тоді, коли мама зупиняється. Раз мама зупинилася, виходить, час їсти прокинутися й посмоктати. Тому й зараз дитина добре спить, прив'язаний до мами слінгом, і прокидається, коли мама, зробивши кілька справ по будинку, сідає в крісло, щоб зайнятися малям.
Яка-небудь мама, прочитавши про печеру, скаже, що вона цивілізована істота. Але подумайте, будь ласка. Людину, материнські груди й материнське молоко створювала еволюція протягом мільйонів років. Вони створені одне для одного. Дитяче харчування створив прогрес і зовсім недавно. Навички материнства й грудного вигодовування втрачені нашим суспільством теж зовсім недавно. Людина до штучного вигодовування й дурачка не пристосована фізіологічно. Материнські груди не будуть утворювати достатньої кількості молока при 6-7 прикладаннях дитини в добу. Природа не знала, створюючи людини, як ссавець істота, що наступить час, коли потреба в прикладаннях до грудей буде задовольнятися за рахунок якихось дурачків і сосок.
Зміни, що відбуваються при формуванні особистості дитини, що не мала повноцінного контакту з матір'ю в процесі тривалого грудного вигодовування, відзначаються сучасними дослідженнями психологів і соціологів. Це зміни зі знаком мінус. Краще б їх не було, цих змін.
Грудні вигодовування важливі не тільки для дитини, вони важливі і для матері. Під час годівлі дитини на вимогу, змінюються почуття жінки, формується більше стійка прихильність до маляти, жінка стає більше чуйної до потреб маляти. Більше глибока прихильність і розуміння зберігаються не тільки в дитинстві, вони залишаються на все життя. Для наочності, уявіть, що відбувається з почуттями жінки, якщо вона намагається "витримувати" дитину, терпить її плач, занепокоєння. Що стає з жінкою, якщо вона використає рекомендацію з однієї дуже популярної книжки для батьків: " Підійдіть до дитини, якщо вона плаче більше 15 хвилин"?
Якщо говорити абстрактними формулюваннями, то людство зацікавлено у відродженні практики природного вигодовування. Відродження цієї практики неможливо без усвідомлення мамами основних причин потреби дитини в прикладанні до грудей
Стаття скорочена
Автор - Казакова Лилия Валентиновна www.mother.ru
консультант по грудному вскармливанию и естественному уходу за ребенком
Источник: http://akev.narod.ru
Переклад Яремко Тетяни