Коротше, почнімо психологічну реабілітацію.
Коротше, почнімо психологічну реабілітацію з того, що:
- Якщо ви пояснюєте неприємну для вас реальність тим, що 75 із 100 довкола безвідповідальні ідіоти, то проблема скоріше на вашій стороні.
- Якщо ви здивовано запитуєте "хто ці 75", і для вас це дійсно зненацька, то давайте об'єктивно визнаємо, що зв'язок з реальністю втратили скоріше ви.
Ваші емоції зрозумілі. Та коли ви емоційно звинувачуєте інших, ви знімаєте з себе не тільки раціональну відповідальність за прагматичні питання суспільного вибору. Таким чином ви знімаєте з себе відповідальність за свій власний стан. В психологічних термінах, ви екстерналізуєте свій локус контролю. У кінцевому рахунку це програшна стратегія передусім для вас.
Чим довше ви видаєте реальність за непорозуміння ("вони всі не розуміють", "це все технологія") і чим довше ви граєтеся в елітарність ("така демократія нам не потрібна", "вони всі бидло") - тим більше ви поглиблюєте свою власну проблему. Я навіть не піду в тему, хто вам дав право судити, і як це співвідноситься із, наприклад, декларованими християнськими цінностями.
Але натомість я вас спитаю: чи ви часом не поясните, як ви взагалі спромоглися у цілком відповідальному віці опинитися в компанії, де настільки переважають ідіоти і бидло (ну якщо піти за вашою логікою)? Що це свідчить про ваші минулі життєві вибори? Якщо сьогодні у вас більшість довкола ідіоти - чи не означає це те, що в якийсь момент минулого ви обрали собі знаходитися серед переважної більшості "ідіотів і бидла"?
Будь ласка, робіть висновки для себе і про себе - і облиште ідіотів у спокої. З ідіотами розбереться природній добір. А може, із вами теж - ніколи не знаєш наперед. Тому займайтеся краще собою.