Тіки вчора читала
статтю, і замислювалась, що не скоро зможу відпустити дитину кудись саму, бо не можу розказати доні про такі страхи, а вже сьогодні залякувала власну дитину.
На оболонському дит.майданчику, який на перехресті двох доріжок ( і 5 хвилин паішки до рай.відділу міліції), дуже популярний і людний, вчора сталася історія.
Мама двох дітей, поки дивилась за меншим, яке тіки почало ходити і вимагає багато уваги, за старшим тіки придивлялась. А він то тут то там, то бозна де. І в якийст момент помітила поруч з ним жінку. Мабудь чиясь мама чи няня- подумала. А коли глянула наступного разу - жінка сина вже кудись веде. Зразу до неї підскочила - ШОНАДА? - Нічєго-нічєго.
Поки подивилась на дітей, як вони, жінки вже й слід простив- розчинилась. Ніяких особливих прикмет, зовнішність згадати не може.
Я це не заради "якстрашножить" пишу, а заради попередити.
Коли ми потрапляємо в несподівану ситуацію, ми губимось, не завжди правильно діємо, або не знаємо що робити. Ну от, я вже попереджена, і в мене ця тьотя з майданчика живою не вийде піде тіки в кайданах :)
Ми малюємо образ ворога - якийсь чоловік-збочинець, а це може бути і мила симпатична тьотя чи бабуся, прямо на майданчику, прямо у нас під носом, поки зі знайомою мамою розмовляємо займаємось важливими справами.
Кіднепери стали розумнішими і наглішими, вони вміють вдало вибрати місце, жертву, вміють непомітно щезнути з місця злочину. Вони думають, що мами затуркані, телік не дивляться, між собою не спілкуються і можна запросто промишляти дітей на органи просто на дит.майданчиках.
Пильнуймо своїх діток.