*з тяпницею*
Ось ці чудові історії зробили вчора мій вечір.
Не Металіст з Дніпром, а сотенька дитячих оповідок. І навіть не тих, що в топіку, а в основному оті з коментів. Мати рідна, наскільки, як виявилось, діти можуть бути схожими, але плекати свою особливу мозкову гусінь водночас. Хоча, думаю, дорослі в цьому плані не дуже відстають. Це ж чудово, вірити у якийсь свій маленький чудовий тараканистий забобончик, але ніколи не перепитувати інших чи це правда, і що це взагалі, щоб не засміяли :))
Або роками наспівувати якісь пісні з абсолютно іншим текстом, тому що колись колись лабух на весіллі так криво заспівав :)
Наприклад, досить багатьом радянським дітям добряче попсув психіку Боярський зі своїми піснями. Пам'ятаєте оту прекрасну пісню, де пора-пора-пора. Хто з вас чув у тій строфі "Порадуемся на своем веку, красавице Икуку"? Виявляється, мій любімий мущіна саме так співав цю пісню усе дитинство :)
Я були ж ще усякі "судьбе не расшепнем" і "мерсі Баку" :)))
З моїх оманливих спогадів - я дуже довго в дитинстві вважала, що актуальний і сьогодні Сектор Газа названий так виключно через наявність там покладів газу. Ґазават - це теж щось з газопроводами пов'язано.
А ще, коли мама казала, що на деяких роботах людям дають молоко за шкідливість - я думала, що вона наді мною жорстко стібеться. Як це молоко за врєдность? Люди врєднічають, а їм за це молоко? Шо за збочення!
Ну і моє велике дитяче розчарування. Про те, що Дід Мороз - це тато моєї подружки з дитсадка, який одягнений в дурацьку бороду, я зрозуміла швидко. Але те, що Миколая не існує, і, насправді подарунок під подушку кладуть батьки, тихо крадучись серед ночі до ліжка - наловго підірвало в мені віру в людство.
А от деякі мої дитячі заблуждєнія прожили разом зі мною до 31 року :)
До вчорашнього дня була переконана, що Утьосов в своїй пісні співає про "Молдаванку и Пересы", а Саруханов усі ці роки співав з радіо "Скріпка-лісааа". О рани :)
Зізнавайтесь, пташки мої співочі, а в чому ви в дитинстві були свято переконані і розчарувались, дізнавшись про свої помилки? :)
Не Металіст з Дніпром, а сотенька дитячих оповідок. І навіть не тих, що в топіку, а в основному оті з коментів. Мати рідна, наскільки, як виявилось, діти можуть бути схожими, але плекати свою особливу мозкову гусінь водночас. Хоча, думаю, дорослі в цьому плані не дуже відстають. Це ж чудово, вірити у якийсь свій маленький чудовий тараканистий забобончик, але ніколи не перепитувати інших чи це правда, і що це взагалі, щоб не засміяли :))
Або роками наспівувати якісь пісні з абсолютно іншим текстом, тому що колись колись лабух на весіллі так криво заспівав :)
Наприклад, досить багатьом радянським дітям добряче попсув психіку Боярський зі своїми піснями. Пам'ятаєте оту прекрасну пісню, де пора-пора-пора. Хто з вас чув у тій строфі "Порадуемся на своем веку, красавице Икуку"? Виявляється, мій любімий мущіна саме так співав цю пісню усе дитинство :)
Я були ж ще усякі "судьбе не расшепнем" і "мерсі Баку" :)))
З моїх оманливих спогадів - я дуже довго в дитинстві вважала, що актуальний і сьогодні Сектор Газа названий так виключно через наявність там покладів газу. Ґазават - це теж щось з газопроводами пов'язано.
А ще, коли мама казала, що на деяких роботах людям дають молоко за шкідливість - я думала, що вона наді мною жорстко стібеться. Як це молоко за врєдность? Люди врєднічають, а їм за це молоко? Шо за збочення!
Ну і моє велике дитяче розчарування. Про те, що Дід Мороз - це тато моєї подружки з дитсадка, який одягнений в дурацьку бороду, я зрозуміла швидко. Але те, що Миколая не існує, і, насправді подарунок під подушку кладуть батьки, тихо крадучись серед ночі до ліжка - наловго підірвало в мені віру в людство.
А от деякі мої дитячі заблуждєнія прожили разом зі мною до 31 року :)
До вчорашнього дня була переконана, що Утьосов в своїй пісні співає про "Молдаванку и Пересы", а Саруханов усі ці роки співав з радіо "Скріпка-лісааа". О рани :)
Зізнавайтесь, пташки мої співочі, а в чому ви в дитинстві були свято переконані і розчарувались, дізнавшись про свої помилки? :)