Loser club
В дитинстві батьки ніяк не могли запам'ятати, як вони насправді мене назвали.
Тому в хід йшли усілякі лагідні імена - морквочка, картопелька, бурячок з капусточкою. Або кульомочка.
Кульоми - це такі люди і діти, які привносять нову та колоритну нецензурну лексику в цей сірий і рутинний світ. Наприклад, примудряються принести на новій спідниці цілих дві пережованих бананових жуйки. Чи зламати годинник і запізнитись на випускний іспит. Чи залізти в холоднюче озеро для красивої фотографії і злягти після цього з ангіною. Або ще можна зламати каблук, йдучи вперше на нову роботу. Ну або сісти в трамвай не в ту сторону. Чи вивернути повний бокал пива на найкращого друга любімого мущіни, будучи криштально тверезою...
Ще я колись регулярно влітала лобом в ребро відкритих дверей, розвернувшись з коридору, щоб останнє слово в дискусії залишилось за мною. Чи намагалась зайти в прозору стінку офісу, поруч зі входом. А ще можна викликати таксі, щоб не запізнитись на роботу і простояти з цим таксі годину в корку. Або запізнитись на літак, вийшовши за зупинку від потрібного терміналу (Хоча це вже не про мене)...
Вчора я досягла нового рівня кульоми члєноврєдітєльної. Намагаючись одночасно підняти з підлоги цукерочку та відкрити двері кухні, щоб випустити коте, довбанулась головою об стілець. Навіть не головою, а тією частиною черепа, що вже не око, але ще не лоб. І от поки я тримала пакет заморожених овочів на обличчі, а любімий мущіна намагався мене переконати, що моє око зовсім не запухло, думалось тільки - курча, поки врятую забитий череп, то в мене від обмороження відваляться пальці.
Тому довелось засунути овочі назад в морозилку, і шкодувати себе без зовнішніх атрибутів.
Шкодувати себе дуже втомлююча процедура. Тому зараз мені допоможе тільки якщо ви розкажете кілька своїх конфузних історій. Суто в реабілітаційних цілях, я більше нікому-нікому не розкажу!
Тому в хід йшли усілякі лагідні імена - морквочка, картопелька, бурячок з капусточкою. Або кульомочка.
Кульоми - це такі люди і діти, які привносять нову та колоритну нецензурну лексику в цей сірий і рутинний світ. Наприклад, примудряються принести на новій спідниці цілих дві пережованих бананових жуйки. Чи зламати годинник і запізнитись на випускний іспит. Чи залізти в холоднюче озеро для красивої фотографії і злягти після цього з ангіною. Або ще можна зламати каблук, йдучи вперше на нову роботу. Ну або сісти в трамвай не в ту сторону. Чи вивернути повний бокал пива на найкращого друга любімого мущіни, будучи криштально тверезою...
Ще я колись регулярно влітала лобом в ребро відкритих дверей, розвернувшись з коридору, щоб останнє слово в дискусії залишилось за мною. Чи намагалась зайти в прозору стінку офісу, поруч зі входом. А ще можна викликати таксі, щоб не запізнитись на роботу і простояти з цим таксі годину в корку. Або запізнитись на літак, вийшовши за зупинку від потрібного терміналу (Хоча це вже не про мене)...
Вчора я досягла нового рівня кульоми члєноврєдітєльної. Намагаючись одночасно підняти з підлоги цукерочку та відкрити двері кухні, щоб випустити коте, довбанулась головою об стілець. Навіть не головою, а тією частиною черепа, що вже не око, але ще не лоб. І от поки я тримала пакет заморожених овочів на обличчі, а любімий мущіна намагався мене переконати, що моє око зовсім не запухло, думалось тільки - курча, поки врятую забитий череп, то в мене від обмороження відваляться пальці.
Тому довелось засунути овочі назад в морозилку, і шкодувати себе без зовнішніх атрибутів.
Шкодувати себе дуже втомлююча процедура. Тому зараз мені допоможе тільки якщо ви розкажете кілька своїх конфузних історій. Суто в реабілітаційних цілях, я більше нікому-нікому не розкажу!