Лет мі спік фром май харт!
Я, чесно кажучи, несамовито, до нестями, люблю відпустки. Але вони в мене бувають рідко. Настільки рідко, що відпустка для мене - це як улюблений мем: от, черговий співробітник йде у відпустку, увосьме за рік, а як же яяяаааааа?! І скажи мені завтра - от, люба Моркво, сходи-но відпочинь, і навіть страшно було б, як же ж залишити усю свою роботу без нагляду, без щогодинного контролю? Ану ж все візьме і розвалиться? Сто міліонів років, поки мене було - не розвалювалось, а тут раптом візьме і розвалиться за тиждень чи два. І вже я собі і думаю, а може відпустки - це так, баловство одне, може насправді це художній вимисел, творча фантазія авторів? І не їздить ніхто в ті відпустки, тільки потім журнальні картинки в фотошопі підмальовує, так ніби-то слайди? От і спокійніше мені вже, можна ще рік попрацювати без жодної відпустки.
А от ще я страшенно люблю подорожі. Якби мені трохи часу та грошей - то я б, мабуть, півсвіту звідала. А половину б для пенсії залишила, і так от з в окулярках на сивій голові та білих штанцях на веснянкових сідницях...І знаєте, було ж так, що ніби і час, і гроші. Але я страшно ж я лінива. Якби хтось подумав та прочитав, та маршрут на карті проклав, купив квитки і під дупу копнув, то тоді я таки так. А як ні, то зайду я на сайт другий-третій, подивлюсь на ціни літаків-потягів-готелів, заплачу гірко, затисну в кулачок щойно отриману зарплату та й побіжу витрачати її по магазинам на різні трьохсекундні факіндріми, а тоді примощуся зручненько на теплій кухні в душевній компанії, слухати історії інших, заздрити та захоплюватись, бо я так люблю подорожі, і несамовито й нестямно люблю відпустки, але сидячи вдома :)
Але, раз на 5 років, очевидно, складаються карти й шикуються планети. І в мене є і час, і гроші, і відпустка, і хтось, хто прокладе маршрут та копне під дупу.
І от я привезла 8 міліонів слайдів, які треба розібратись, 15 міліонів вражень, які треба впорядкувати і незламну впевненість в тому, що треба їхати знову.
Тому усім нещасним читачам цього блогу доведеться набратись великого терпіння та просто пережити цей тиждень-другий, поки я буду в проміжках між улюбленою роботою і улюбленою роботою викладати 128 частин історії про божевільну подорож 3-х розумних, але красивих кобіт по Польщі, Італії та Мальті.
А тепер, для тих, хто дочитав до фіналу цього зворушливого потоку свідомості - бонус.
Це відео присвячено багаторічній сазі про "Замок з какашок" та є певною ремінісценцією до широковідомих у вузьких колах одеських вояжів однієї могучої кучки.
А от ще я страшенно люблю подорожі. Якби мені трохи часу та грошей - то я б, мабуть, півсвіту звідала. А половину б для пенсії залишила, і так от з в окулярках на сивій голові та білих штанцях на веснянкових сідницях...І знаєте, було ж так, що ніби і час, і гроші. Але я страшно ж я лінива. Якби хтось подумав та прочитав, та маршрут на карті проклав, купив квитки і під дупу копнув, то тоді я таки так. А як ні, то зайду я на сайт другий-третій, подивлюсь на ціни літаків-потягів-готелів, заплачу гірко, затисну в кулачок щойно отриману зарплату та й побіжу витрачати її по магазинам на різні трьохсекундні факіндріми, а тоді примощуся зручненько на теплій кухні в душевній компанії, слухати історії інших, заздрити та захоплюватись, бо я так люблю подорожі, і несамовито й нестямно люблю відпустки, але сидячи вдома :)
Але, раз на 5 років, очевидно, складаються карти й шикуються планети. І в мене є і час, і гроші, і відпустка, і хтось, хто прокладе маршрут та копне під дупу.
І от я привезла 8 міліонів слайдів, які треба розібратись, 15 міліонів вражень, які треба впорядкувати і незламну впевненість в тому, що треба їхати знову.
Тому усім нещасним читачам цього блогу доведеться набратись великого терпіння та просто пережити цей тиждень-другий, поки я буду в проміжках між улюбленою роботою і улюбленою роботою викладати 128 частин історії про божевільну подорож 3-х розумних, але красивих кобіт по Польщі, Італії та Мальті.
А тепер, для тих, хто дочитав до фіналу цього зворушливого потоку свідомості - бонус.
Click to viewЦе відео присвячено багаторічній сазі про "Замок з какашок" та є певною ремінісценцією до широковідомих у вузьких колах одеських вояжів однієї могучої кучки.