Старі фотографії, та-ба-да...

May 23, 2006 13:34

Я пам"ятаю себе десь років з 6. До того в пам"яті присутні лише якісь уривки. Причому більшість цих уривків потрапила туди фактично після розповідей родичів.
Я в своїй сім"ї особа легендарна. Тому що стільки сімейних розповідей, легенд та байок, як зберігається в сімейному архіві про мене, нема мабуть більше ні в кого (з родини). Найсмішніше, що мені про них регулярно нагадують. Ось тому, деколи мені і здається, що цей конкретний епізод я пам"ятаю сама...
Важко повірити, але в дитинстві в мене був поганий апетит (це я до того, що зараз він в мене аж надто хороший). Тому, щоразу ввечері я придумувала вдома чергову історію, чому я знову нічого не їла в садочку.
Перше місце в рейтингу сімейних легенд: "Сначала на обед у нас был супчик, но у меня талелка была дылявая, и супчик весь вытек на коленки. Потом нам давали кашу с котлетами, но у меня все котлеты съел Лостик, а зачем мне каша без котлетов? А компот был с челной сливкой, я боялась, что она мне лотик испачкает"...

Люблю дивитись дитячі фотографії. Всі люди на них такі милі, спокійні, усміхаються лагідно. І все життя попереду.

А які сімейні легенди існують у вашій родині?

сімейні легенди

Previous post Next post
Up