***
Спочатку хотіла написати шота смішне.
Потім про бившу роботу. Це тожи смішне, шо капєц. Но учітивая, шо мені зара лєнь, а ви чекаєте вихідних, то про це потом.
Ше я хотіла написати шото умне. Но оскільки я дура, про шо може засвідчити зразу декілька свідків моїх періодичних дурощів, то про умне я писать просто не можу.
Дальше я збиралась запостити чудну картінку, яку я нарісувала в якості посвідчення огентів нашого нового замічатільного сєкрєтного сайту. Нділао счітаясь з тим, шо шеф нашого сайту мені повноважень на це не давала і сайт в нас ше в очінь сікрєтному состоянії, цю ідею довелось відбросіть.
Но написать жи шото хочеться. Бо я і так зара рідко пишу, а ви ше нинароком подумаєте, шо раз ни пишу, значить ничитаю. А я нилюблю коли про мене глупості думають. Бо глупості я і сама про себе можу подумати, тому нада шоб інші люди про умності думали. Ну то таке.
І от значить думала я, думала, хвилини три думала, шо вже странно, і надумала, а напишу-ко я про свої плани на вихідні.
Сначала мама настойчіво запрошувала мене на дачку. Грядочки скопати, моркви-цибулі насіяти (чи шо там в цей час сіють). Запрошувала, значить, під лозунгом - труд облагораджує туніядців. Мол, дай оддихнуть мозгу, бери в руки лопату. Я міжду прочім знаю, як держать в руках лопату. Я в случаї опасності і схрон бандерівський в три сікунди розкопаю, і автомати з клюмби викопаю.
Но оскільки в нас на дачці ні опасності, ні схрону, а тільки клюмба да садочок, то підозрюю, шо автоматів там нима ні разу.
Тому завтра ми скромним коліктівом в піісят нєсколько чіловєк їдемо до Жовкви. Солодощів по дішовці поїсти в їхній цукерні та древні руїни подивитись задурно.
Мама правда і тут намагалась мене переконати, шо нашо мені та Жовква, луччє на дачку місто, як місто, і дажи менше Червонограда...Но тут я проявила удівітільну твьордость духа і здійснила над мамою історичний лікбез.
В суботу - нічьо особінного. Так шо якби шо, запропонуйте шось особінне.
А в неділю я збираюсь прокинутись разом з Мертвим півнем. Так шо якби ви теж там прокидались, то потягуйтесь акуратно, можете ж зачепити.
Вооооооооот. А у вас шо за плани?
П.С. На Лотоцьку уваги не звертайте. Я точно знаю її плани, но вона ж не пріміньот прийти і ше раз ними похвалицця.
Потім про бившу роботу. Це тожи смішне, шо капєц. Но учітивая, шо мені зара лєнь, а ви чекаєте вихідних, то про це потом.
Ше я хотіла написати шото умне. Но оскільки я дура, про шо може засвідчити зразу декілька свідків моїх періодичних дурощів, то про умне я писать просто не можу.
Дальше я збиралась запостити чудну картінку, яку я нарісувала в якості посвідчення огентів нашого нового замічатільного сєкрєтного сайту. Нділао счітаясь з тим, шо шеф нашого сайту мені повноважень на це не давала і сайт в нас ше в очінь сікрєтному состоянії, цю ідею довелось відбросіть.
Но написать жи шото хочеться. Бо я і так зара рідко пишу, а ви ше нинароком подумаєте, шо раз ни пишу, значить ничитаю. А я нилюблю коли про мене глупості думають. Бо глупості я і сама про себе можу подумати, тому нада шоб інші люди про умності думали. Ну то таке.
І от значить думала я, думала, хвилини три думала, шо вже странно, і надумала, а напишу-ко я про свої плани на вихідні.
Сначала мама настойчіво запрошувала мене на дачку. Грядочки скопати, моркви-цибулі насіяти (чи шо там в цей час сіють). Запрошувала, значить, під лозунгом - труд облагораджує туніядців. Мол, дай оддихнуть мозгу, бери в руки лопату. Я міжду прочім знаю, як держать в руках лопату. Я в случаї опасності і схрон бандерівський в три сікунди розкопаю, і автомати з клюмби викопаю.
Но оскільки в нас на дачці ні опасності, ні схрону, а тільки клюмба да садочок, то підозрюю, шо автоматів там нима ні разу.
Тому завтра ми скромним коліктівом в піісят нєсколько чіловєк їдемо до Жовкви. Солодощів по дішовці поїсти в їхній цукерні та древні руїни подивитись задурно.
Мама правда і тут намагалась мене переконати, шо нашо мені та Жовква, луччє на дачку місто, як місто, і дажи менше Червонограда...Но тут я проявила удівітільну твьордость духа і здійснила над мамою історичний лікбез.
В суботу - нічьо особінного. Так шо якби шо, запропонуйте шось особінне.
А в неділю я збираюсь прокинутись разом з Мертвим півнем. Так шо якби ви теж там прокидались, то потягуйтесь акуратно, можете ж зачепити.
Вооооооооот. А у вас шо за плани?
П.С. На Лотоцьку уваги не звертайте. Я точно знаю її плани, но вона ж не пріміньот прийти і ше раз ними похвалицця.