Jan 02, 2011 13:50
Цей новий рік я зустрів само ахрінітєльно і смєюсь са всєх вас, потомучто я самий крутой новогоднік!
Запланував я буденно зустріти НР вдома з радакамі, дуже прізнатєлєн тим, хто мене запрошували до себе, но я вже рєшился був
А вєчєрков 31-го зустрівся з Алєжиком-барабанщіком і потім з Ірою і пішов додому десь після 22.00. Іду-іду, а маршруток вже нема, а на таксістів я злий і не хочу з
ними єздіть. І тут мой мозг починає давати мені намйокі..
Здєсь уважаємого чітатєля нужно отправіть на год і нєсколько днєй в прошлоє, чтоби полностью раз,ясніть сітуацію.
Так вот, приблизно рік назад я собі жартував, що класно було би зустріти новий рік насамоті десь в лісі і там з собою поговорити, проаналізувати, помєчтать, но я так не зробив,
може не наважився, а може не сильно хотів і зустрів його так само буденно вдома.
А першого числа познайомився з Денисом який мені каже таке співпадіння: "а я справив новий рік в лісі сам і у мене було купа яскравих враженнь і емоцій". І тоді я задумався.
І вот йду я пішки додому і думаю, не свєрнуть лі мені кудись і нє уєдінітся лі на саму полночь і вирішив я піти на левандівський міст.
Іду як маньяк чи як бомж чи як дурак сам пєрєулкамі. куча странних людєй повз мене проходить, хожу дивними пустими улочьками. Ну короче стою там, прийшов трішки раніше. за десять дванадцята якісь нєфари пройшли, потім пяний бомж, очєнь
удівітєльно на мене подивився, а самим удівітєльним встрєчним був чувачок з рюкзаком і в капішоні. Він за п,ять дванадцята кудись спортівной рисцой спокійно біжав.
Ну стою я сам с собой, згадую всі мамєнти года, думаю, що робити в наступному і рівно в 00:00 проїзжає якась машина і шафйор мені дико кричить : "С новим
годааааааамммммм" і тут началісь салюти, я то всьо віжу с маста і огорнула меня атмосфєра прєкрасная.
Важко таке описувати, що з тобою відбувається в такі моменти, але то був найкращиі мій новий рік. Потім я йшов додому увєрєнний в тому, що наступний рік буде МАІМ па праву!
ага, іду я додому, а навстрєчу мені біжить той самий друг-бєгун з рюкзаком і в капішоні, удівітєльно на мене подивився обенувщись і побіжав далі.
І якого фіга ти плачеш, через те, що провів НР сам, що ніхто нікуди не запрошував, будь счастлів, чи ти хотів как всєгда ровна в 24:00 випіть шампанского і пасматрєть на салюти,
а патом шота вкусьнінькає скушать, набухаться і абасраться?...да ну..
Ага! і знаєш шо я пєрвим дєлом сдєлал в новом году? Я афігітєльно посцал под салютний аккомпанємєнт! Долго я сдєрживался, десь півтора години))