Jan 12, 2009 22:10
вже завтра Щедрий вечір а отже половина першого місяця року позаду, і де вони?
спогадів правда багато лишилося а емоцій ще більше...
я була в трускавці(дрогобичі), львові, була у бабусі в Житомирській області, потім ми заїхали до маминих однокурсників, які живуть під києвом... пів України за тиждень)
а він відпочиває з родиною і друзями в Словаччині-Польщі, катається на борді....
він сумує за мною, я знаю що сумує, і що ностальгія за спільним спуском не покидає його ні на секунду)
але мені нудно, мені робити нема чого крім того що думати про нього і чекати зустрічі...
думала навчання почнеться і стане легше....стало, трохи, і то лише тому що є усвідомлення що я його побачу вже на цьому тижні...
а взагалі краще не стало ні на мить, лиш ще гірше....
кожен день від серця відлітає маленький шматочок і летить кудись далеко, а "клей" зараз в польщі)))
у мене ніколи не було такого почуття, настільки сильного і неймовірно прекрасного....
почуття потреби однієї конкретної людини і неусвідомлення себе без нього...
так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подібне кохання...
"вона полюбляла читати сосюру перед сном"
вже завтра я почую його голос, залишилося дожити)))
а щоб швидже настало завтра треба бігти лягати спати)
надобраніч...