Найбільша і найрозлогіша
стаття про Jeremy Jones'a, яку я читав (ще й досі в процесі читання). Це філософ, спортсмен, ідейний чувак. Дякую Каті Чуквінській і Олексію Пшемиському за переклад.
“Це, можливо, найкращий день в році, - говорить він,- і я стою на старті найкрутішого спуску на найкрутішій в світі горі для хелі, і раптом, усвідомлюю, що буду спускатися тут вже втретє, і фото та відео звідси вже неодноразово показували у фільмах та журналах. Це справжня пригода? Це прогрес?”
“Врешті ми збагнули, що місць, куди можнадолетіти на вертольоті або добратися снігоходом, - це максимум 5% гірського масиву. Було потрібно знайти щось інше, в протилежному випадку ми б просто застрягли на одному місці.”
***
"Незважаючи на загальне падіння продаж сноубордів, сплітбординг став найбільш швидкозростаючим сегментом ринку у цьому виді спорту ( продажі в цьому сезоні зросли на 32%, порівняно з тим самим періодом у минулиму році). Три компанії, які на початку відмовилися зробити сплітборд для Джонса, тепер масово випускають їх. Головним ефектом цих змін стало повернення сноубордингу зі схилів гірськолижних курортів в дикі гори - туди, де він і зародився."
***
“Якби все полягало тільки в адреналіні і спусках, мені б не вдалося так довго кататися, як я це роболю. Ми ходимо туди за чимось більшим..."