Не бачу сенсу продовжувати далі…
Ходити попри Бога, не бачачи Його,
Зустріти теплий ранок без докору сумління,
Без Трапези Господньої і внутрішніх баталій,
Без шуму в голові, без об’єднань чужого і свого.
Не бачу я нічого, бо бачити - то вміння
Не бачу сенсу я продовжувати далі.
Найбільший Камінь запечатали колись юдеї
Ходили по-при Нього, не знаючи Його,
Забувши вчення, вигнання, полон, печалі,
І вавілонський плач забувши до того,
Зняли з хреста, роздали ризи, насміхались
Не прийняли - убили і прокляли -
Не бачу сенсу я продовжувати далі.
Великий Прадід, було, дарував нам віру.
Діди прийняли, боронили, полягли.
За неї клали голови свої надміру
Хоч і було їх мало, але були міцніше сталі…
Боролись до нестями - до снаги,
Але це все деталі.
Не бачу сенсу я продовжувати далі
Морили голодом, війною і Сибіром нас вбивали
І вбили ніби всіх, кого не вбили - тим медалі
Батьки їх реготали, ковтали кров з горілкою, блювали,
Співали «яблочко» і танцювали. Жили як треба, так ми усі жили.
Не бачу сенсу я продовжувати далі…
Що маємо тепер - собачу кров, розкопані могили,
Поламані хрести, побитих матерів, згвалтованих дітей.
Роздерті писки, ніздрі, оголені кістки і жили.
Все для народу, все для вас, людей…
Гуляють бал годовані бики й кобили,
Заслужують батьків своїх регалій
Здирають все з нас, як з Христа зідрали
Кидають жереб, ділять їх, свої ворожі сили...
Аж тут я бачу сенс продовжувати далі!
Згадати все, згадати все в деталях, підняти тяжкий Хрест,
й надалі - зібрати всіх,
Хто мав би щось людське, чи батька, сина, матір вбиту,
Зібрати всх - хто босий, хто в сандалях,
Чи нам арешт, чи вперше свою кров пролити
Хто хоче - хай встає щоб жити,
Собачу кров нам досить вже вже ковтати, пити.
Хто бачить сенс продовжувати далі,
То треба йти! То треба не чекати! Жити!
А може це деталі?
А може й дійсно нема сенсу продовжувати далі?
26.07.2013