читаю словник

[goutya]

читаю я цей словник, а нащо я це роблю, хто скаже... а треба?
щоб не було помилок.
а чи не прочитається воно так?
треба, щоб була якась культура книги...
а треба?
ну... щоб якщо хтось через сотні років візьме книжку до рук, то щоб побачив, що вона гарна. гарно і до толку зроблена. і той хтось навіть не згадає, хто робив цю книжку. максимум - знатимуть видавництво. художника. і аж ніяк не редактора.
така от скромна і тиха робота.
непотрібно-потрібна.
ніхто не скаже, навіщо.
потрібна, щоб заспокоювати автора і надихати видавця.
потрібна, щоб заробляти гроші і виживати. так, виживати, бо за цю зарплату сильно не поживеш.
читаю словник. слова повторюю. навіть нічого цікавого не вичитаю. не збагачуся, не буде про що навіть співрозмовникам розказувати. скучно. нудно. я дуже серйозна. надута. пихатий редактор.
а треба?
от що дійсно треба, це інтернет, щоб цю писанину в жж запостити.
навіщось.
а треба?

нащо я треба? нащо це все треба? чи не треба? чи просто так є, бо так заведено, бо так зручно, бо так звикли...

читаю словник.
чекаю обіду.