подумаю про це зараз
де друзі?
де ті, кому можна дзвонити в 3 год ночі, де ті, хто може тобі подзвонити в той же час, ті, перед ким не потрібно вдавати із себе щось потрібне, а бути собою, які перед тобою так само є самі собою, ті, які зрозуміють тебе, що б ти не зробила, допоможуть, коли б ти не попросила, попросять у тебе допомоги, якщо їм щось треба, і не будуть морозитися, ті, які підбадьорять, коли це найбільш необхідно, ті, які перші пишуть листи й есемески, які здатні йти з тобою на найбільші авантюри, які ненавидять тих же людей, що й ти, навіть не бачивши їх, які пробачать тобі маленькі слабкості і помилки, бо люблять тебе такою, якою ти є, які назвуть твого коханого придурком, якщо він тебе покинув, і далі будуть вселяти в тебе надію, що все буде з ним добре, які не побояться тобі сказати без ущипливості, що це плаття тобі не пасує і ти потовщала, які поведуть тебе на піцу, коли в тебе нема грошей, в кого ти можеш заночувати, якщо тебе не пустили в гуртожиток або тобі нікуди йти, які питимуть із тобою пиво і проситимуть нікому-нікому не розказувати, бо ж ви ні-ні-не-п"єте, які гулятимуть із тобою під дощем, а потім сушитимуть свої шкарпетки поряд із твоїми, і радітимуть, що змокли з тобою, які говоритимуть із тобою цілу ніч до ранку і відчуватимуть, що не наговорилися, які обіймуть тебе і скажуть "все буде добре".
де вони, ці двоє-троє людей, які готові заради мене на все, заради яких я готова на все?..