post
Оригинал взят у belenky в post
Зказання про велику битву Пандавів з Кауравами
Або Бхагавадгіта
Переклад з санскриту Мар’яна Біленького
Пісня 16
Крішна каже: Отже, Арджуна, настав твій великий час. Зараз почнеться епохальна велика битва, шо ввійде у легенди усього людства. Твої подвиги прославлятимуть мільони людей.
Арджуна каже: А мені похуй. До посмертної слави я однаково не доживу. Якого хуя я маю пиздячити отих ясновельможних панів, що мені нічого поганого не зробили. Крім того, там усі мої родичі.
Крішна каже: Бо то твоя карма.
Арджуна: Хуярма! Їбу я таку карму, коли заради неї треба хуячити живих людей. Засунь оту карму собі у сраку.
Крішна каже: Не можна так казати. Бо карма то всесвітній закон. Неможливо спинити колеса Сансари.
Арджуна: Хуянсари. Ти не вийобуйся, бо я твоїх виїбонів не розумію. Кажи нормально, як люди кажуть.
Крішна. Але ж я не людина. Я бог.
Арджуна: Коли тобі потрібно, сам пиздяч отих вельмишановних панів. Я краще додому піду. Візьму шмат сала, їбану пляшку горілки, піду до храму Ками. Кажуть, нових дівчат завезли.
Крішна: Ти шо, їбанувся. Ми ж індуїсти. Нам м’яса не можна.
Арджуна: А сало?
Крішна: Ніяких продуктів тваринництва. Ти ж брахман. Вища каста. Горілки теж ніззя.
Арджуна: От же ж йобане релігіозне мракобісся. Добре хоч їбатися не заборонили. Слухай, Крішно. На хуя нам здалася ота війна. Підемо разом до дівчат. Ти ж любиш це діло.
Крішна: Мені з тобою разом не можна. Я бог, а ти людина.
Арджуна: Слухай, ти вже заїбав. Цього не можна, того не можна. Я їбу таку релігію. Ось я краще зроблю гіюра - до жидів подамся. Їхній бог не тешо ваші розпиздяї. Тіки знають шо піздіть та їбатися. Оці хитрющі жиди провели вже скорочення штатів. В них бог один, а в вас дохуя і більше. І кожному жертви приносити.
Крішна: До виникнення іудаїзму ще тисяча років.
Арджуна: Їбать колотить. Добре що попередив.
Крішна: Ну то ми будемо воювати чи пиздіти?
На цьому закінчується 16 пісня великої Бхагавадгіти. Далі буде.
Зказання про велику битву Пандавів з Кауравами
Або Бхагавадгіта
Переклад з санскриту Мар’яна Біленького
Пісня 16
Крішна каже: Отже, Арджуна, настав твій великий час. Зараз почнеться епохальна велика битва, шо ввійде у легенди усього людства. Твої подвиги прославлятимуть мільони людей.
Арджуна каже: А мені похуй. До посмертної слави я однаково не доживу. Якого хуя я маю пиздячити отих ясновельможних панів, що мені нічого поганого не зробили. Крім того, там усі мої родичі.
Крішна каже: Бо то твоя карма.
Арджуна: Хуярма! Їбу я таку карму, коли заради неї треба хуячити живих людей. Засунь оту карму собі у сраку.
Крішна каже: Не можна так казати. Бо карма то всесвітній закон. Неможливо спинити колеса Сансари.
Арджуна: Хуянсари. Ти не вийобуйся, бо я твоїх виїбонів не розумію. Кажи нормально, як люди кажуть.
Крішна. Але ж я не людина. Я бог.
Арджуна: Коли тобі потрібно, сам пиздяч отих вельмишановних панів. Я краще додому піду. Візьму шмат сала, їбану пляшку горілки, піду до храму Ками. Кажуть, нових дівчат завезли.
Крішна: Ти шо, їбанувся. Ми ж індуїсти. Нам м’яса не можна.
Арджуна: А сало?
Крішна: Ніяких продуктів тваринництва. Ти ж брахман. Вища каста. Горілки теж ніззя.
Арджуна: От же ж йобане релігіозне мракобісся. Добре хоч їбатися не заборонили. Слухай, Крішно. На хуя нам здалася ота війна. Підемо разом до дівчат. Ти ж любиш це діло.
Крішна: Мені з тобою разом не можна. Я бог, а ти людина.
Арджуна: Слухай, ти вже заїбав. Цього не можна, того не можна. Я їбу таку релігію. Ось я краще зроблю гіюра - до жидів подамся. Їхній бог не тешо ваші розпиздяї. Тіки знають шо піздіть та їбатися. Оці хитрющі жиди провели вже скорочення штатів. В них бог один, а в вас дохуя і більше. І кожному жертви приносити.
Крішна: До виникнення іудаїзму ще тисяча років.
Арджуна: Їбать колотить. Добре що попередив.
Крішна: Ну то ми будемо воювати чи пиздіти?
На цьому закінчується 16 пісня великої Бхагавадгіти. Далі буде.