Стихотворение Мирослава Немирова и его перевод на украинский
На улице зима.
На улица зима, ебать конём!
На улице мороз своим пылает белым бешеным огнём,
А мы идём.
А мы идём с тобой вдвоём,
Под ветром пригибаясь как под артогнём,
Мы, пригибаясь, оскользаясь, перебежками бегём, -
Бутылку водки мы с собой несём.
Такую цилиндрическую, гладкую, холодную, весомую, прозрачную, несём.
И мы её, конечно, будем пить,
И обо всех явленьях жизни говорить
Со страшной силой все их прорубать,
И за одной ещё, и за ещё одной, и за одной ещё! бежать -
С большой, короче, пользой будем время проводить.
Мирослав Немиров, 1995
__________________________________________________________________
На вулиці зима.
На вулицю зима, їбать конякой!
На вулиці мороз палає шалено білим вогнем, чортяка,
А ми йдемо усяко.
А ми йдемо з тобою вдвох,
Під вітром пригинаючись як під артою, тьох,
Ми, пригинаючись, ковзаючись, перебігаємо стількох, -
Пляшку горілки ми з собою несемо для нас обох.
Таку циліндричну, гладку, холодну, вагому, прозору, несемо удвох.
І ми її, звичайно, будемо жлуктити,
І про всі явища життя з тобою гомоніти
Зі страшною силою всі їх простинати,
І за однією ще, і за ще однією, і за однією ще! гнати -
З великою, коротше, користю час будем проводжати.
Мирослав Немиров, 1995. Перевод на украинский Дмитро Смірнов, 202