2 days
Ніколи не думала, що за годину доведеться вирішити їхати до Києва на 2 дні. Заради тупої купи папірців, яка може вирішити все. Поки не розповідатиму, але несподівано звалилось багато heavy good news. Якщо, дай Боже вийде...
Їхати треба було швидко, тому довелось...автобусом. Думала. здохну. Спочатку на нерви діяли ненависні мені діти. На додачу до спеки... Так, я childfree, вбийте, але таки childfree. А тоді підвело здоров"я, врятувалась, як не смішно, банкою того, що називають енергетичним напоєм. Спати я взагалі не могла, але від хімії чогось стало страшенно смішно. Хоча б уночі не було так жарко, мала більше 10 годин для думок. Про Д., звичайно. Фото місячного затемнення - і тоді згадала, що він такими явищами цікавиться.
Останнім часом це вже схоже на хворобу. Розмовляю з фотками, як звертаю увагу на небо - думаю, що в тій його частині, яка вважається територією Німеччини, сьогодні чи вчора був Мій Принц, або буде завтра.... Кожна фотка робиться з метою пересилання за кордон і, водночас, із ненавиcтю до найменшого спотворення реального. Досить було акторської гри декілька років тому. Думки - англійською, бо саме так я розповідатиму Д. Після перегляду Moonchild він 2 ночі підряд мені снився. Залежність, яка дає силу існувати далі... Реальна зустріч здається чимось недосяжним, хоча справа у тому, чого завжди не вистачає - така властивість цих двох речей...
Там легше - бо можна втекти, якщо постаратись. Втекти від людей. Щоб ніхто не вий*****в мозок.
Дала волю черговому insanity. Він в курсі. У нього таке ж.
Їхати треба було швидко, тому довелось...автобусом. Думала. здохну. Спочатку на нерви діяли ненависні мені діти. На додачу до спеки... Так, я childfree, вбийте, але таки childfree. А тоді підвело здоров"я, врятувалась, як не смішно, банкою того, що називають енергетичним напоєм. Спати я взагалі не могла, але від хімії чогось стало страшенно смішно. Хоча б уночі не було так жарко, мала більше 10 годин для думок. Про Д., звичайно. Фото місячного затемнення - і тоді згадала, що він такими явищами цікавиться.
Останнім часом це вже схоже на хворобу. Розмовляю з фотками, як звертаю увагу на небо - думаю, що в тій його частині, яка вважається територією Німеччини, сьогодні чи вчора був Мій Принц, або буде завтра.... Кожна фотка робиться з метою пересилання за кордон і, водночас, із ненавиcтю до найменшого спотворення реального. Досить було акторської гри декілька років тому. Думки - англійською, бо саме так я розповідатиму Д. Після перегляду Moonchild він 2 ночі підряд мені снився. Залежність, яка дає силу існувати далі... Реальна зустріч здається чимось недосяжним, хоча справа у тому, чого завжди не вистачає - така властивість цих двох речей...
Там легше - бо можна втекти, якщо постаратись. Втекти від людей. Щоб ніхто не вий*****в мозок.
Дала волю черговому insanity. Він в курсі. У нього таке ж.