Searching
Вдалось. Що не дивно - бо у компанії цих друзів інакше не буває; і справді дивно - тому що вчорашній вже день був точно не моїм. Я вдячна друзям, за перетворення вечора не мого дня на наш час. :)
Але все-таки під час заходу шукала серед людей погляд. Не той, що мав би - за логікою - бути спрямованим на мене в силу досить нещодавніх обставин. (А спрямовано його було сьогодні на якесь блядсько-готичне м"ясо в латексі, що довело мої здогадки щодо власника цього погляду.) Погляд, який надзвичайно боюся зловити серед вулиці, і чомусь сумую за ним, хоча не маю причин і права на це. Сподівалась, що сьогодні не натраплю, і все-таки шукала - не знаю чому. І мені соромно визнавати, що таки намагалась знайти.
Зате несподівано зловила інший погляд - той, що декілька років (імовірно, я не в курсі деталей) був відображенням певної частини того, який хотілось-таки зустріти мені. Цього разу таке відображення-погляд видалось особливо огидним. Показове виставлення незалежності від того, що шукала я. Але це - не моя справа. Просто враження.
...Знайомі і незнайомі люди підходили зі словами на зразок "Дівчата, це було класно!". Приємно...
І досі не знаю, хто той ввічливий хлопець. Запам"ятала лише довгий чорний плащ і довге світле волосся. Кожного разу, як я ішла по сходах, він підбігав і подавав руку. Так, то ті самі сходи, на яких 2006 року чекала того, хто has come to the dark side (I guess not because thay have cookies, like in the famous joke, they must have *some parts of body* XD) Ввічливий хлопець - і це у наші часи - хіба не дивно звучить? Хоча швидш за все то був образ на сьогоднішню вечірку. А може, у цьому було хоч трохи справжньої гідності і виховання?
Втратила єдиного прихильника, тепер нема жодного. Але схоже було на те, що мене просто хотіли "розвести" невідомо на що.
Хтось таки примудрився задерти мені спідницю - якраз тоді, коли панталони не одягла. Один із друзів мав нагоду налякатись голого заду, але йому так не пощастило - отже, пощастило мені.
Казали, що хтось знімав відео, а фото точно мають бути. Кому цікаво - просіть, кину посилання особисто.
Завтра, чи то вже сьогодні, єдине тваринне бажання перевершило усі інші: спати!!!
Чомусь іноді буває: подумаю про людину, а вона телефонує чи навіть приходить. Шкода, що не завжди.
Ставлення до власника погляду мені у певній мірі - але не в повному обсязі - нагадує ставлення до Д.
А йому, до речі, було б цікаво. Минулого року я пропонувала йому приїхати на цей захід. Буває, що, спостерігаючи подію чи беручи у ній участь, думаю про це англійською - у формі "а як я розповім про це Д. ..."
"Хворобливе бажання ділитись інформацією..." (с)
"И я увижу твое лицо в первом ряду..." (с)
Мені знову присниться сон німецькою?
UPD: В нет вже виклали відео.
Але все-таки під час заходу шукала серед людей погляд. Не той, що мав би - за логікою - бути спрямованим на мене в силу досить нещодавніх обставин. (А спрямовано його було сьогодні на якесь блядсько-готичне м"ясо в латексі, що довело мої здогадки щодо власника цього погляду.) Погляд, який надзвичайно боюся зловити серед вулиці, і чомусь сумую за ним, хоча не маю причин і права на це. Сподівалась, що сьогодні не натраплю, і все-таки шукала - не знаю чому. І мені соромно визнавати, що таки намагалась знайти.
Зате несподівано зловила інший погляд - той, що декілька років (імовірно, я не в курсі деталей) був відображенням певної частини того, який хотілось-таки зустріти мені. Цього разу таке відображення-погляд видалось особливо огидним. Показове виставлення незалежності від того, що шукала я. Але це - не моя справа. Просто враження.
...Знайомі і незнайомі люди підходили зі словами на зразок "Дівчата, це було класно!". Приємно...
І досі не знаю, хто той ввічливий хлопець. Запам"ятала лише довгий чорний плащ і довге світле волосся. Кожного разу, як я ішла по сходах, він підбігав і подавав руку. Так, то ті самі сходи, на яких 2006 року чекала того, хто has come to the dark side (I guess not because thay have cookies, like in the famous joke, they must have *some parts of body* XD) Ввічливий хлопець - і це у наші часи - хіба не дивно звучить? Хоча швидш за все то був образ на сьогоднішню вечірку. А може, у цьому було хоч трохи справжньої гідності і виховання?
Втратила єдиного прихильника, тепер нема жодного. Але схоже було на те, що мене просто хотіли "розвести" невідомо на що.
Хтось таки примудрився задерти мені спідницю - якраз тоді, коли панталони не одягла. Один із друзів мав нагоду налякатись голого заду, але йому так не пощастило - отже, пощастило мені.
Казали, що хтось знімав відео, а фото точно мають бути. Кому цікаво - просіть, кину посилання особисто.
Завтра, чи то вже сьогодні, єдине тваринне бажання перевершило усі інші: спати!!!
Чомусь іноді буває: подумаю про людину, а вона телефонує чи навіть приходить. Шкода, що не завжди.
Ставлення до власника погляду мені у певній мірі - але не в повному обсязі - нагадує ставлення до Д.
А йому, до речі, було б цікаво. Минулого року я пропонувала йому приїхати на цей захід. Буває, що, спостерігаючи подію чи беручи у ній участь, думаю про це англійською - у формі "а як я розповім про це Д. ..."
"Хворобливе бажання ділитись інформацією..." (с)
"И я увижу твое лицо в первом ряду..." (с)
Мені знову присниться сон німецькою?
UPD: В нет вже виклали відео.