Hide
Мабуть, я б справді хотіла там жити. Хоча б деякий час. Певні речі лишаються за межами офісу...
...даю поради поки що практикантці Ксені, протягом 2 хвилин обговорюємо особисті міжнародні відносини з Дашею (далі - по мейлу), приколююсь з оператором Сашею і слухаюсь оператора Славіка. Сперечаємось з О. А., потім я таки роблю те, що вважаю за потрібне. Приходить Оксана - коротке обговорення останніх подій офісного життя, а тоді - кожен у свій монітор. APTN, виїзди - тексти і потім вже сюжети. Здавання касет Олі; а спостереження за О.М. мають наслідком тихий сміх під столом. Начитка/монтаж у компанії Романа - мабуть, нас троє таких, що так пізно йдуть з роботи. "А ти що, теж це слухаєш??" - одночасне запитання одне до одної з боку Ксені і мене. Додому йдемо вже разом.
Справа від камери, не читай з прес-релізу, запам"ятовуй запитання, не бігай туди-сюди. Білий аркуш паперу має бути у кишені.
Процес пішов, вдається, оцей шматок синхрону точно піде на кінець, хоча небажано закінчувати прямою мовою... А почну з оцього, запам"ятовується ж саме початок і кінець... І хтось зайшов... Ловлю думку по новій... Я прийду сюди завтра.
Читатиму тепер сама - нарешті! Знаю як, тільки б не втручався ніхто. Це - той випадок, коли краще зразу мордою у воду. Випливу. Це ж не особисте, де... А пофіг! Тут його нема. Чашка кави і вигадування назви...хтось вийшов якраз тоді, коли був комусь треба - і назва є. Бо тим словом його спробували затримати. Обговорення ідей - з наступного тижня ми це робимо. Мені так подобається. ...
...але за дверима офісу чекає те, що не пропускають туди. Імовірно, у того нема посвідчення. Виходжу - і болить. Є щасливі. Є блоги, де тепер пишуться казки молодих гарних курв. Є інститут, де nobody is single, і де всі такі досвідчені й талановиті. Є сайти клінік пластичної хірургії, де мені не можуть допомогти. Не треба я, а тому й мені не потрібен ніхто. За межами роботи є самотність. And nobody's single...
...даю поради поки що практикантці Ксені, протягом 2 хвилин обговорюємо особисті міжнародні відносини з Дашею (далі - по мейлу), приколююсь з оператором Сашею і слухаюсь оператора Славіка. Сперечаємось з О. А., потім я таки роблю те, що вважаю за потрібне. Приходить Оксана - коротке обговорення останніх подій офісного життя, а тоді - кожен у свій монітор. APTN, виїзди - тексти і потім вже сюжети. Здавання касет Олі; а спостереження за О.М. мають наслідком тихий сміх під столом. Начитка/монтаж у компанії Романа - мабуть, нас троє таких, що так пізно йдуть з роботи. "А ти що, теж це слухаєш??" - одночасне запитання одне до одної з боку Ксені і мене. Додому йдемо вже разом.
Справа від камери, не читай з прес-релізу, запам"ятовуй запитання, не бігай туди-сюди. Білий аркуш паперу має бути у кишені.
Процес пішов, вдається, оцей шматок синхрону точно піде на кінець, хоча небажано закінчувати прямою мовою... А почну з оцього, запам"ятовується ж саме початок і кінець... І хтось зайшов... Ловлю думку по новій... Я прийду сюди завтра.
Читатиму тепер сама - нарешті! Знаю як, тільки б не втручався ніхто. Це - той випадок, коли краще зразу мордою у воду. Випливу. Це ж не особисте, де... А пофіг! Тут його нема. Чашка кави і вигадування назви...хтось вийшов якраз тоді, коли був комусь треба - і назва є. Бо тим словом його спробували затримати. Обговорення ідей - з наступного тижня ми це робимо. Мені так подобається. ...
...але за дверима офісу чекає те, що не пропускають туди. Імовірно, у того нема посвідчення. Виходжу - і болить. Є щасливі. Є блоги, де тепер пишуться казки молодих гарних курв. Є інститут, де nobody is single, і де всі такі досвідчені й талановиті. Є сайти клінік пластичної хірургії, де мені не можуть допомогти. Не треба я, а тому й мені не потрібен ніхто. За межами роботи є самотність. And nobody's single...