Talk to the hand, bitch!
Чому люди так люблять витріщатись на фізичні вади? Вони ж самі кажуть, що є бридким, але чогось дивляться на це. Навіщо дивитись на те, що неприємне, що викликає відразу? Чи то такий собі моральний мазохізм, перевірка своїх нервів на витривалість і доведення самому собі переваги (через те, що самі такої вади не мають)?
Дивились. Хотілось просто підійти і вдарити. Мені теж гидко - і від того, що витріщаються, і з самої себе - я не можу позбутись тої проблеми, моє око ніколи не стане нормальним. Ніколи, хоча мені пообіцяли спробувати дізнатись з приводу того, чи може допомогти пластична хірургія. Так, не можу більше дивитись людям в очі - зате тепер люди мені огидні.Справді, зловила себе на думці, що мені мало не фізично неприємно, що незнайомі люди, хай і випадково, торкаються до мене - в інституті, у громадському транспорті... Та це не поширюється на друзів і знайомих, а присутність поряд тих, хто сприймає мене, а не мою потворність - приємна, навпаки.
Яке підгрунтя такої уваги й цікавості до потворного? Спотворене око виглядає бридко, але навіщо так дивитись, і ще й переглядатись між собою? Я вже не кажу про якісь етичні боки цього всього, люди не знають, що негарним також буває боляче. До того - пофіг, стільки живих істот не перевиховаєш, Просто гидко й дивно, що на фізичну ваду так витріщаються, хоч вона й викликає огиду.
Чомусь згадались такі добровільні спотворення самого себе, як пірсинг, шрами, які спеціально наносять, і тому подібна фігня (не цікавлюсь, тому всіх способів не знаю, але, сподіваюсь, ви мене зрозуміли). Чому люди роблять це? Імовірно, тому, що хочуть додати собі популярності і, мабуть, у силу своїх інтелектуальних здібностей та надзвичайно шляхетного виховання, не гребують і такою рисою людй, як увага до фізичних вад. Не сказала б, що метал, який зазвичай буває на черевиках, привабливо виглядає на вухах - та це, як не смішно, приваблює. В якому сенсі - то вже інша справа. Більшості не подобається, але все одно - дивляться. А знаходяться й збоченці, які стверджують, що їм це подобаються - багато з них із часом роблять таке ж. Не тому, що хочуть...так, справді хочуть - щоб на них так само звертали уваги, а яку - не має значення. Ці речі робляться добровільно - хочеш - роби, а хочеш - ні. Це свідомий вибір людей.
А ось те, що сталося не за власним бажанням - не вважаю це свідомим рішенням. Якби знала - здохла б, а не дозволила б те зробити. Іноді знаходжу силу дивуватись, як люди не розуміють, що навмисне спотворювати собі око я б не стала. А тоді згадую, що зараз чого тільки не роблять, аби повимахуватись. Але це - навіщо??? Який сенс був би - навіть якщо припустити, що я це зробила навмисне - псувати собі морду на все життя заради такої мети? Пови***уватись можна й інакше. Вишуканіше й естетичніше.
Я не хотіла ставати потворою. І не хочу, аби люди нагадували мені про те, що є. Навіть поглядами. Я знаю, яка я. Знаю, як би не хотілось у це вірити. Кожного ранку бачу себе у дзеркалі - і чітко усвідомлюю, що потвора. Маю слабку надію на пластичних хірургів. Хочеться без страху дивитись в очі тому, кого нема. Нема кому - мабуть, так краще, так мало бути. Боляче бути огидною сама собі - але що вже зробиш...
Буде wild face paint, ганчірки і все, що було колись - це ефективний самозахист. Щоб боялися. Потвори теж вміють чинити опір.
Дивились. Хотілось просто підійти і вдарити. Мені теж гидко - і від того, що витріщаються, і з самої себе - я не можу позбутись тої проблеми, моє око ніколи не стане нормальним. Ніколи, хоча мені пообіцяли спробувати дізнатись з приводу того, чи може допомогти пластична хірургія. Так, не можу більше дивитись людям в очі - зате тепер люди мені огидні.Справді, зловила себе на думці, що мені мало не фізично неприємно, що незнайомі люди, хай і випадково, торкаються до мене - в інституті, у громадському транспорті... Та це не поширюється на друзів і знайомих, а присутність поряд тих, хто сприймає мене, а не мою потворність - приємна, навпаки.
Яке підгрунтя такої уваги й цікавості до потворного? Спотворене око виглядає бридко, але навіщо так дивитись, і ще й переглядатись між собою? Я вже не кажу про якісь етичні боки цього всього, люди не знають, що негарним також буває боляче. До того - пофіг, стільки живих істот не перевиховаєш, Просто гидко й дивно, що на фізичну ваду так витріщаються, хоч вона й викликає огиду.
Чомусь згадались такі добровільні спотворення самого себе, як пірсинг, шрами, які спеціально наносять, і тому подібна фігня (не цікавлюсь, тому всіх способів не знаю, але, сподіваюсь, ви мене зрозуміли). Чому люди роблять це? Імовірно, тому, що хочуть додати собі популярності і, мабуть, у силу своїх інтелектуальних здібностей та надзвичайно шляхетного виховання, не гребують і такою рисою людй, як увага до фізичних вад. Не сказала б, що метал, який зазвичай буває на черевиках, привабливо виглядає на вухах - та це, як не смішно, приваблює. В якому сенсі - то вже інша справа. Більшості не подобається, але все одно - дивляться. А знаходяться й збоченці, які стверджують, що їм це подобаються - багато з них із часом роблять таке ж. Не тому, що хочуть...так, справді хочуть - щоб на них так само звертали уваги, а яку - не має значення. Ці речі робляться добровільно - хочеш - роби, а хочеш - ні. Це свідомий вибір людей.
А ось те, що сталося не за власним бажанням - не вважаю це свідомим рішенням. Якби знала - здохла б, а не дозволила б те зробити. Іноді знаходжу силу дивуватись, як люди не розуміють, що навмисне спотворювати собі око я б не стала. А тоді згадую, що зараз чого тільки не роблять, аби повимахуватись. Але це - навіщо??? Який сенс був би - навіть якщо припустити, що я це зробила навмисне - псувати собі морду на все життя заради такої мети? Пови***уватись можна й інакше. Вишуканіше й естетичніше.
Я не хотіла ставати потворою. І не хочу, аби люди нагадували мені про те, що є. Навіть поглядами. Я знаю, яка я. Знаю, як би не хотілось у це вірити. Кожного ранку бачу себе у дзеркалі - і чітко усвідомлюю, що потвора. Маю слабку надію на пластичних хірургів. Хочеться без страху дивитись в очі тому, кого нема. Нема кому - мабуть, так краще, так мало бути. Боляче бути огидною сама собі - але що вже зробиш...
Буде wild face paint, ганчірки і все, що було колись - це ефективний самозахист. Щоб боялися. Потвори теж вміють чинити опір.