Квітка не замерзла
Хлопці-одногрупники вже вчора вітали нас зі "святом". (для мене цей день завжди був лише нагодою зробити щось приємне для мами, бабусі й тітки - і подивитись на тата на кухні ;) , том й написала у лапкАх) Було надзвичайно приємно - бо для мене важливі кожна хвилина і факт уваги. Цілий день бігала по інституту з квіточкою і листівкою, і шкода було, що квітка зів"яла. Забігаючи наперед зазначу, що тепер вона повністю ожила. :) Люблю квіти - мабуть, тому й сама їх вирощую.
І дещо шокувала мене реакція багатьох наших дівчат на привітання і квіти - навіть з боку тих, з ким дуже класно знаходжу спільну мову. Щось на зразок суміші байдужості й насмішок. Може, для когось це і вважається нормальним. Для мене - дико, непристойно і неввічливо. І не через те, що "так треба поводитись", не через якісь правила чи обмеження. Мабуть, я просто не сприймаю такого сприйняття. ~_~ Не розумію, як можна не цінувати виявів щирості й уваги...
І дещо шокувала мене реакція багатьох наших дівчат на привітання і квіти - навіть з боку тих, з ким дуже класно знаходжу спільну мову. Щось на зразок суміші байдужості й насмішок. Може, для когось це і вважається нормальним. Для мене - дико, непристойно і неввічливо. І не через те, що "так треба поводитись", не через якісь правила чи обмеження. Мабуть, я просто не сприймаю такого сприйняття. ~_~ Не розумію, як можна не цінувати виявів щирості й уваги...