Почала серйозно хвилюватись за Д., щось давно його онлайн не було. І за шведом скучила.
Позавчора Д. вийшов на зв"язок з інтернет-кафе, сказав, що вдома нету майже нема, а точніше - один на трьох. /посунули його, мабуть ^^/ Погано тільки те, що онлайн з"явився точно не для того, щоб зі мною поспілкуватись. Але все одно було приємно отримати його відповідь.
Вчора після довгої перерви зайшла у Windows Live. 3 повідомлення від шведа. Смс у Швецію - "I'm online. Sorry, just noticed your message." Чат, а тоді, як завжди - перейшли на веб-камеру. Мене запросили в гості, а ще дали знати, що у квітні, можливо, будуть тут. Не знаю, що й до чого, але...я чекатиму. Цей швед таки милий у спілкуванні, а тут іще й наївний... І від мене залежить чи не повністю. Найгірше те, що брат, який в Україні живе, навчив його москальської. Я візьмуся перевиховувати, куди ж так - щоб і шведа змоскалічили?
Взагалі тепер у мене півтора шведи, 3 німці, американець і англієць. Іноземці таки відрізняються у кращий бік. У багатьох ще не з'їдений мозок і є якісь принципи. Вони ввічливі й щиро дивуються некультурності в Україні. Вони знають декілька іноземних мов. Вони ніколи не кажуть нічого образливого, а якщо й так - то вміють вибачитись.