автотріп - частина друга
зупинившись у Загвізді на кілька днів, ми об'їжджали околиці:
Галич, де нібито замок Данила Галицького виявився дуже схожим на тисячі котеджів місцевих жителів (не лише за виглядом, а й за віком)
біля замку пасли корів :)
кілька разів перетинали Дністер - дуже гарний і завжди різний
Монастириська
Бучач - гористий ландшафт, схожа на львівську архітектура, гарні панорами з замкової гори...
рештки Бучацького замку.. не охороняються і не реставруються
праворуч - черниці з кавуном))
панорама
Чортків - місце, куди я над усе хотіла потрапити та про що потім шкодувала наша автівка (назва міста дуже близька до характеристики його доріг і бруківки). Місто, здається, зовсім не чекає на туристів - жодної пристойної кафешки, ніяких сувенірів або екскурсій.. Склалося враження, що чортківчани (чортківці?) не знають, що їм із тими всіма старовинними будиночками й церквами робити - вони живуть своїм окремим життям
подорожуючи, помітили, що на Заході - дуже потужний культ не лише Божої Матері, а й Кобзаря
хоч і літо, ми віришили з'їздити на Буковель. готелі будуються, ліси вирубуються, траси прокладаються.. все як і має бути..
ну і нарешті Загвіздя...
і Франківськ (не помічала раніше цих хлопчиків))
додому виїхали близько 4-ї ранку
а близько 6-ї проїжджали Тернопіль, який нам здався дуже милим містом і куди ми вирішили ще повернутися... і де ми їхали вулицею, такою схожою на Сагайдачного, слухалися GPS-у, який вів нас міжнародною трасою.. і не помічали знаків.. а браві тернопільські мєнти вже чекали таких, як ми, відразу за "цеглиною" і потім люб'язно чекали, доки Вова сходить переконається, що вона там таки висить, а потім люб'язно виписували протокол))
от і казочці кінець)))
це була наша перша автоподорож по Україні такої тривалості (а взагалі перша була по Білорусі:)), із чим себе і вітаємо))
Галич, де нібито замок Данила Галицького виявився дуже схожим на тисячі котеджів місцевих жителів (не лише за виглядом, а й за віком)
біля замку пасли корів :)
кілька разів перетинали Дністер - дуже гарний і завжди різний
Монастириська
Бучач - гористий ландшафт, схожа на львівську архітектура, гарні панорами з замкової гори...
рештки Бучацького замку.. не охороняються і не реставруються
праворуч - черниці з кавуном))
панорама
Чортків - місце, куди я над усе хотіла потрапити та про що потім шкодувала наша автівка (назва міста дуже близька до характеристики його доріг і бруківки). Місто, здається, зовсім не чекає на туристів - жодної пристойної кафешки, ніяких сувенірів або екскурсій.. Склалося враження, що чортківчани (чортківці?) не знають, що їм із тими всіма старовинними будиночками й церквами робити - вони живуть своїм окремим життям
подорожуючи, помітили, що на Заході - дуже потужний культ не лише Божої Матері, а й Кобзаря
хоч і літо, ми віришили з'їздити на Буковель. готелі будуються, ліси вирубуються, траси прокладаються.. все як і має бути..
ну і нарешті Загвіздя...
і Франківськ (не помічала раніше цих хлопчиків))
додому виїхали близько 4-ї ранку
а близько 6-ї проїжджали Тернопіль, який нам здався дуже милим містом і куди ми вирішили ще повернутися... і де ми їхали вулицею, такою схожою на Сагайдачного, слухалися GPS-у, який вів нас міжнародною трасою.. і не помічали знаків.. а браві тернопільські мєнти вже чекали таких, як ми, відразу за "цеглиною" і потім люб'язно чекали, доки Вова сходить переконається, що вона там таки висить, а потім люб'язно виписували протокол))
от і казочці кінець)))
це була наша перша автоподорож по Україні такої тривалості (а взагалі перша була по Білорусі:)), із чим себе і вітаємо))