Стокгольм та Я
Окрім не дуже довгого навчання у літній школі шведської мови, бував у цьому місті раза два-три.
Постійно не вистачало часу роздивится докладно все у ньому - палаци, музеї, церкви та вузькі (у Gammalstan майже по-львівські вузькі) вулиці переплелися у якусь сторкато-хмарну водночас мозаїку, у якій присутні і повсюдна вогкість і схарапуджене сонце.
Анти-Петербург. ляльковий, стерильний, кастрований поліс - таким він видавався попервах.
Особливо - як не дивно - після відвідин якогось чи то військового чи то мореплавного музею, у якому старі фрегати нагадували навіть не динозаврів, а радше примар, оскільки не мали нічого спільного із сучасним містом і якось важко вірилося в те, що предки тих шведів, яких я бачив, вміли керувати цими фрегатами та воювати на них.
Щоправда, під час прогулянки по воді на дрібному катері, який годують вугіллям і який викидає в небо чорний циганський дим, можна побачити як відкривається панорама дещо інакшого Стокгольма - приблизно така як на цьому фото і тоді якийсь добряче призабутий, добряче притлумлений імперський Geist раптово озивається з потойбіччя.
Так само у Києві, коли дивишся з піщаних берегів та заток лівобережжя на золотоверху цитадель, на вежі та на куполи правого берега - той таки варязький імперський Geist вперто нагадує про себе попри століття втрат, страт, анексій та поразок.
Шведському імперіалізмові прострелили серце на злеті і нам аж надто дорого коштувала дружба з цим імперіалізмом. Швеція зіщулилася, закрилася на усі засови, загубила безліч колоній, і врешті решт відкупилася Фінляндією
Її важкий нордично-гіперборейський тягар перебрала на свої плечи Німеччина і дорого заплатила за зухвале право нести його - принаймні Берлін нагадує штучно реанімованого добряче покаліченого дракона, якого чепурять та гримирують під кролика, у той час як Стокгольм цілком добровільно перетворився з дракона на кролика.
Хоча, це вже трохи інша історія....