Что ни говори, нынешние времена намного деликатней тотошних. Люди, правда, как были кровожадными скотами, так и остались, однако кровожадность должна быть, как минимум в галстуке, иначе люди обидятся
( Read more... )
Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю. - Продавщиця: - Что? Чево? Я нє понімаю.
- Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка. - Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. - Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови. -
Продавщиця теж була гостра та бідова. - У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. -
І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.
Одно удовольствие наблюдать за ватными опущенцами, нагнутыми давно и безнадежно крепкими волосатыми кавказскими самцами, взвизгивающими "аукропыуабамысасут!"
Ты это, синочка... отползай, отползай помаленьку...
Reply
Но это позже конечно, а пока она даже не догадывается что ее насилуют все-кому не лень...
Одна надежда у хохлов на Россиюшку...
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
( ... )
Reply
Reply
( ... )
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю. -
Продавщиця: - Что? Чево? Я нє понімаю.
- Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. -
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови. -
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. -
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
© Павло Глазовий.
Reply
Reply
Reply
Ты это, синочка... отползай, отползай помаленьку...
( ... )
Reply
Leave a comment