Група молодих львовознавців-ентузіастів завершує проект по впорядкуванню альтернативної карти Львова, про це вони сьогодні повідомили в своєму офіційному блозі. Головна мета - нанести на карту міста народні назви вулиць, площ, районів, пам’ятників і навіть магазинів. Зараз ця робота вже завершена і до друку готується макет карти, яка буде видана коштом департаменту туризму міської ради.
Що цікаво, у загальному описі проекту вказано, що до участі в ньому не було запрошено жодного з відомих львовознавців чи громадських діячів. Це було зроблено задля уникнення ідеалізації міської історії та можливого спотворення ролі існуючих топонімів радянського походження.
З рештою, навіть з невеликої кількості опублікованих промоційних матеріалів зрозуміло, що нова альтернативна карта вийшла дуже дискусійною та неоднозначною. У ній поряд із такими знайомими кожному сучасному львів’янину топонімами як «сквозняк», «жаба», «клюмба», «кузнєчік» можна знайти і такі історичні назви як «Кастелівка», «Новий Світ», «Вулька», або назви з нещодавнього офіційного минулого - «проспект 700 річчя Львова». Найцікавішими обіцяють стати сучасні народні назви. В блозі команди згадуються: «Кацапстан» - ресторан «Криївка», як пояснюється через виключну російськомовність його відвідувачів; «кінь з яйцями» - пам’ятник Королю Данилу, за певний анатомічний гіперреалізм; «вулиця радянських недобитків» - вул. Героїв УПА, походження топоніму, нажаль, не пояснено; «унітаз» - будівля Уксоцбанку, за зовнішню схожість і відношення громади до неї; «шибениця» - пам’ятник Степану Бандері, за історію достойника та архітектурну схожість арок; "пам’ятник тьощі" - пам’ятник Загиблим міліціонерам, за змію; та цілий ряд інших…
Загалом робота над збором матеріалів тривала більше трьох з половиною років. За цей час було опитана значна кількість корінних жителів різних районів, водіїв громадського транспорту та львів’ян різного віку та професій - також повідомляеться в блозі команди проекту. В комплекті з картою буде йти і словник-покажчик, з я кого можна буде дізнатись офіційні назви народних топонімів та дізнатись історію їхнього походження.
P.S. - чую это будет жесть)