Ото як же
сидів я колись,
неймовірно давно,
такий недалекий й наївний,
на
Тенедос-острові посеред ночі,
з вина фляжкою у руці,
та морського їжака колючками в нозі,
ото як уявляв собі, захмелілий,
трієри грецькі на місячній дорізьці,
чи підозрював я,
що трієри тут таки були, тисяча їх,
ахейських човнів,
що сигналу чекали,
коли Трої ворота відчайдухи очинять,
що проникли у місто в коні дерев'янім?