Нашому журналісту сьогодні дзвонить редактор одного з місцевих видань і сходу вистрілює магазин експресивно забарвлених рефлексій:
- Який жах! У Любоненка в кабінеті дитина померла! Це ж матеріал на першу шпальту! Сенсація всеукраїнського масштабу! Ти була вчора на виконкомі, він там якісь подробиці розповів?
Вбита новиною, Наталка намагається з’ясувати, звідки у конкурентів інформація, ніби в кабінеті міського голови Кривого Рогу Юрія Любоненка померла дитина.
- Ну як звідки?! - дивується редактор. - Він же вчора сам про це на виконкомі кілька разів сказав! Ти ж там мала бути…
І тут до Наталки починає доходити. На вчорашньому засіданні виконкому Любоненко сказав, що йому набридло про смертельні випадки із дітьми дізнаватися з газет. І попросив присутніх у залі засідань головлікарів у першу чергу йому доповідати про всі обставини смерті дитини.
- Дитина померла - і у мене в кабінеті! - кілька разів повторив він.
І це ж треба було якійсь хворій голові із контексту вихопити лише цю фразу й пустити гуляти містом ще одну побрехеньку… Проте тепер ви знатимете, як іноді народжуються «сенсації».