про батьківство і феміністів
Пишу зараз статтю про чоловіків-феміністів і про чоловіків у ролі батьків. Насправді уже бачу, що ці теми треба розділити, бо надто вже вони широкі як для однієї статті.
Між тим, зараз мені дуже потрібен брейнштормінг. Надто довго я вже безвилазно сиджу вдома.
Як думаєте, чому у нас таке різке засудження фемінізму?
А також чому у нас цураються чоловіки (ЗДЕБІЛЬШОГО! Я не кажу конкретно про ваші благополучні родини) батьківства, панькання з дітьми (мовляв, бабська це справа!)? Чому у нас чоловіки взагалі стороняться дітей, тоді як у Латинській Америці чоловіки будуть цілувати вагітним животики (незнайомим! Я сама з цим стикалася будучи вагітною Ярославом!), сюсюкатися з дітьми... Те саме в Індії, Туреччині, Грузії... Навіть у тих країнах, де роль жінки ще гірша, ніж у нас, чоловіки так не сахаються дітей.
У мене свої думки на цю тему, не хочу їх озвучувати. Хочу почути ваші думки, може якийсь свіжий вітер поглибить мої судження... Застояні на постійному сидіння безвилазному вдома. Буду вдячна за коментарі!
Між тим, зараз мені дуже потрібен брейнштормінг. Надто довго я вже безвилазно сиджу вдома.
Як думаєте, чому у нас таке різке засудження фемінізму?
А також чому у нас цураються чоловіки (ЗДЕБІЛЬШОГО! Я не кажу конкретно про ваші благополучні родини) батьківства, панькання з дітьми (мовляв, бабська це справа!)? Чому у нас чоловіки взагалі стороняться дітей, тоді як у Латинській Америці чоловіки будуть цілувати вагітним животики (незнайомим! Я сама з цим стикалася будучи вагітною Ярославом!), сюсюкатися з дітьми... Те саме в Індії, Туреччині, Грузії... Навіть у тих країнах, де роль жінки ще гірша, ніж у нас, чоловіки так не сахаються дітей.
У мене свої думки на цю тему, не хочу їх озвучувати. Хочу почути ваші думки, може якийсь свіжий вітер поглибить мої судження... Застояні на постійному сидіння безвилазному вдома. Буду вдячна за коментарі!