Mar 29, 2012 16:03
Міліція наша... ух. Згадую веселі рожеві будівлі міліції в Грузії! У нас відділок зовсім не веселий і геть не рожевий.
Вхід - заґратований. Перш, ніж я зайшла - мене встигли двічі послати в МРЕВ (хоча я ніби умію викладати суть справи, але мене не розуміли). Потім сказали "ок, чекайте" і я лишилася стояти в дверях, у ґратах, між двором і приміщенням. Ну, мене ж не запрошували в середину) Потім суворий дядько гримнув, аби я зайшла і чекала. Я зайшла і чекала. Жодного стільця!
Потім дядько дуже довго писав "пояснення", без жодної посмішки чи "людської" реакції. Бурчав, може я була п'яна і в мене забрали ці права... Я кажу: може вам номер прав дати? може база є якась?
Ні, бази нема. Яка база! Старанним почерком дядько міліціонер дуже довго писав моє пояснення. Сказав: ну, ви так довго чекали, не подавали заяву.. але тепер ще довше чекати результату.
Я кажу, мовляв, а якось швидше? Я не маю надії відновити права, мені треба довідка від вас для МРЕВ щоб зробити нові!
Ну... - каже дядько, ви ж виявили втрату на Лайоша Гавро, а значить ми перенаправимо у Оболонський відділок через 3 дні, а там 10 днів будуть приймати рішення, що робити далі, а потім вам пришлють лист, а потім бла-бла-бла-бла.
І щось мені підказує, що даремно я на моцику вчуся. Не буде прав - не буде моцика.
по колу