Nov 12, 2011 05:44
У нас червоні очі і дуже хочеться спати. Чекаємо на посадку. У Бориспільському дюті фрі нема нічого питного, ні мінералки, ні якоїсь фанти галімої. У коста кофі півлітра бонакви коштує 21 грн і ми жлобимося. Хочеться пити. Зате є безплатний вай-фай.
Втома накопилася так сильно, що навіть нема сил пліткувати.
А ще.... нема очікувань, нема сподівань, нема інформації. Я не знаю, яка часова різниця між Україною і Мексикою. Лише вчора дізналася, хоч яка там валюта. У мене з собою аж 200 баксів і якісь дріб*язки на картках, які я завтикала відкрити. З іншого боку, така голість і босість, така безочікуваність - вона ж хороша, так?
Ми з Улянкою сидимо між людей, що летять в Єгипет, і премся з нашої опупезності. Буде понад місяць доріг, автостопу... і буде двоє нас) Гарно вам лишатися! Гарно нам летіти, їхати, ходити!
Мексика