3 роки назад хтосик вперше глипнув на цей світ

Oct 05, 2010 00:12

Тепер Ярослав впевнений, вредний "я поооїзд", який обожнює казки про смерч, вулкани та інші катаклізми. Він творчий: малює, вигадує пісні, розказує казки. Такі: "Жила собі машина. Поїхала вона на море. І тут на неї напав смерч і геть усю порозкидав. Нічого від неї не лишилося! (згадує, що я завжди в таких випадках його питаю: "а де ж її друзі? невже ніхто не допоміг?) А потім прийшли друзі, і знайшли тільки колеса... Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець!"
Ярослав жадібний. Вночі він починає бурмотіти крізь сон: "Ніііі! Це маааало!" Він не любить "недо", йому як кульок - то мільйон, як компоту - то до країв. "Ярославе, у нас буде торт!" - "ТОРТ! УРА!" - "А ще прийдуть гості!" - "Гооості? (жадібно) А...а торт?!"
Ярослава настільки багато, що він стає моїм стилем життя. Він надійно в цьому житті. Ми з ним страшенно подібні. Одна кров, одна дурбецелина в голові. Ярославу треба тут і зараз, він істеричний і страшенно активний, він живе на всю, він маніпулятор і лідер. Він дуже подібний до мене.
Але він хороший.  Так-так)


сімейне

Previous post Next post
Up