Вчора віддали японську передачу. Про проблеми двомовності в Україні, і про молодь в ліце міня (пишаюся!), яка б'ється головою об стінку - намагається трохи просунити питання української культури, традиції і мови.
Японська передача спокійна, у нас вони динамічніше зняті. Цікаво, що пряму мову учасників не дублюють, а просто дають субтитри. Багато з відзнятого не увійшло. Зате є інтерв'ю коротеньке з Ростиком і Владою. В кадрі багато Артема, Мірки та Яринки. Народ, якщо вам треба - перепишу фільм, тіки дайте диски!
Непогано записано, як ми співаємо колискові. Хоч ми їх і співали вперше.
Але дуже цікава штука. На самому початку беруть коментарі у звичайних перехожих. Коментарів всього два. І другий з них дала мама дівчини, з якою ми кілька років надзвичайно тісно спілкувалися. А потім різко і повністю припинили спілкування (рівно рік як!). І ось ця мама розповідає, що старша донька розмовляє українською (приємно чути!), а молодша - російською. І я вирішила, що з багатомільйонного міста записати саме цей коментар - не просто збіг, а якийсь...знак, чи що? Написала тій дівчині смс, але номер не дійсний. Тож... якщо хтось досі спілкується з Ягенкою, то передайте, що у мене є передача з коментарем від її мами :)
А ось кілька кадрів:
Співаю колискову Ярославу (що там написано?)
Експедиція
Осьо я.
Наш садочок
Влада Сошкина Артем Захарченко (у передачі він звізда репетиції! найдовше показували!)
Олександра
Цикура Ростик дає коментар