Пост про Справжнього Чоловіка (дуже відвертий і схожий на бразильське мило)
Є на світі Справжній Чоловік. Назвемо його, скажімо...ммм... Павло. Чому він справжній чоловік? Бо, по-перше, він знає, якою мусить бути справжня жінка. Вона мусить сидіти поруч із ним і не мати контактів з іншими чоловіками (навіть суто дружніх), варити борщ, бути ніжною та витонченою, не гульванити десь окремо від чоловіка, одягатися як личить дівчині: підборчики, ненав*язлива косметика, манікюр... По-друге, він знає, як мусить вести себе справжній чоловік: бути неприступним та холодним, не показувати слабину, нічого не боятися і бути готовим за кривду набити пику (якщо пика поза межами доступності - хоча б розтрощити дерев*яну биту об підлогу у себе вдома, аби лиш не сидіти склавши руки). Цей Павло, як і належить Справжньому Чоловікові, плекає свій розум і тіло різними книжками й тренуваннями, а також має справжню агресивну чоловічу машину та непогану роботу (але про це нижче).
Ще цей Чоловік уміє любити, і заради цієї любові йде по трупах інших чоловіків, яких він справжніми аж ніяк не вважає. На його долі вже не одна розбита пара. Він має прекрасний нюх. Підловлює гарні пари, які багато років разом, але через це, зрозуміло, вже трохи знуджені спілкуванням одне з одним, і розбиває їх. О, забула сказати. Якщо при цьому у нього є своя "знуджена" половинка, то він запросто піде і по її голові, лишивши саму - приїжджу - без даху над головою. І дівки - що тут вже казати? - ведуться. Ведуться, бо їм приємно, що їх добиваються. Їм приємно, що це Справжній Чоловік - із роботою, тілом і розумом. І вони наївно думають, що те, що в попередньому житті цей Чоловік поступав не зовсім гарно, а дуже навіть як остання істерична мстива баба (дозволю собі, феміністці, навіть таке порівняння, бо всі ми знаємо, що істеричні баби - це зло), нічого не значить, адже саме вони є Справжньою Любов*ю Справжнього Чоловіка, а отже зможуть змінити його на краще, і з ними ж бо все буде інакше. Обов*язково.
Якось життя схрестило мене із таким ось Справжнім Чоловіком, який поклав край чудовим трирічним стосункам із гарним хлопцем. Кінчилося це тим, що тікала я від Справжнього Чоловіка, як чорт від ладана, аж доки не опинилася у свого коханого і єдиного нинішнього чоловіка, з яким ми брати по духу і взагалі. То було... роки два з половиною назад. Спершу наш Павло дуже розлютився. Але поступово знову вигулькнув на обрії мого життя. Він намагався всяко ненав*язливо насолити. Писав невинні на перший погляд смски та повідомлення в аську, і все ніяк не міг вгомонитися. Звісно, адже Справжній Чоловік не може допустити, щоби його гордість була так брутально розтоптана. Втекла! Від нього! Не хотіла за нього заміж навіть після пропозиції і не хотіла від нього дітей, а тут раптом після двох тижнів знайомства дає згоду на заміжжя і вже носить другу дитину! І щаслива! Досі! ЖААААХ!
Хоч як і спротивіла йому така, як я, але нову пасію (вочевидь, після кількох невдалих спроб ще десь когось зустріти) Справжній Чоловік вибрав з кола моїх друзів. Тих самих друзів, яких він зневажливо називав "мавпами" і відмовлявся мати з ними всякі контакти, а також не дозволяв приводити їх до себе додому, коли ми жили разом. Пішов Павло, як і годиться Справжньому Чоловікові, традиційним для мужніх мужчин шляхом: знову розбив прекрасну пару, яка багато років була разом. Що поробиш: наївна, незіпсована (на відміну від мене, хе-хе) дівчина повірила у Прекрасні Слова Справжнього Чоловіка. Ми не будемо засуджувати її. Вона поки зустрічала тільки хороших чоловіків, і просто не знає, в чьом буде найобка.
--- останні два абзаци прибираю до з*ясування обставин. Що не відміняє факту абсолютної гандонистості цього персонажа.
П.С. Ах да. Забула сказати. На момент "великого переходу" я не зустрічалася з Павлом, ми з ним вже порвали, хоча, як пізніше виявилося, він думав, що я... пожартувала.
Ще цей Чоловік уміє любити, і заради цієї любові йде по трупах інших чоловіків, яких він справжніми аж ніяк не вважає. На його долі вже не одна розбита пара. Він має прекрасний нюх. Підловлює гарні пари, які багато років разом, але через це, зрозуміло, вже трохи знуджені спілкуванням одне з одним, і розбиває їх. О, забула сказати. Якщо при цьому у нього є своя "знуджена" половинка, то він запросто піде і по її голові, лишивши саму - приїжджу - без даху над головою. І дівки - що тут вже казати? - ведуться. Ведуться, бо їм приємно, що їх добиваються. Їм приємно, що це Справжній Чоловік - із роботою, тілом і розумом. І вони наївно думають, що те, що в попередньому житті цей Чоловік поступав не зовсім гарно, а дуже навіть як остання істерична мстива баба (дозволю собі, феміністці, навіть таке порівняння, бо всі ми знаємо, що істеричні баби - це зло), нічого не значить, адже саме вони є Справжньою Любов*ю Справжнього Чоловіка, а отже зможуть змінити його на краще, і з ними ж бо все буде інакше. Обов*язково.
Якось життя схрестило мене із таким ось Справжнім Чоловіком, який поклав край чудовим трирічним стосункам із гарним хлопцем. Кінчилося це тим, що тікала я від Справжнього Чоловіка, як чорт від ладана, аж доки не опинилася у свого коханого і єдиного нинішнього чоловіка, з яким ми брати по духу і взагалі. То було... роки два з половиною назад. Спершу наш Павло дуже розлютився. Але поступово знову вигулькнув на обрії мого життя. Він намагався всяко ненав*язливо насолити. Писав невинні на перший погляд смски та повідомлення в аську, і все ніяк не міг вгомонитися. Звісно, адже Справжній Чоловік не може допустити, щоби його гордість була так брутально розтоптана. Втекла! Від нього! Не хотіла за нього заміж навіть після пропозиції і не хотіла від нього дітей, а тут раптом після двох тижнів знайомства дає згоду на заміжжя і вже носить другу дитину! І щаслива! Досі! ЖААААХ!
Хоч як і спротивіла йому така, як я, але нову пасію (вочевидь, після кількох невдалих спроб ще десь когось зустріти) Справжній Чоловік вибрав з кола моїх друзів. Тих самих друзів, яких він зневажливо називав "мавпами" і відмовлявся мати з ними всякі контакти, а також не дозволяв приводити їх до себе додому, коли ми жили разом. Пішов Павло, як і годиться Справжньому Чоловікові, традиційним для мужніх мужчин шляхом: знову розбив прекрасну пару, яка багато років була разом. Що поробиш: наївна, незіпсована (на відміну від мене, хе-хе) дівчина повірила у Прекрасні Слова Справжнього Чоловіка. Ми не будемо засуджувати її. Вона поки зустрічала тільки хороших чоловіків, і просто не знає, в чьом буде найобка.
--- останні два абзаци прибираю до з*ясування обставин. Що не відміняє факту абсолютної гандонистості цього персонажа.
П.С. Ах да. Забула сказати. На момент "великого переходу" я не зустрічалася з Павлом, ми з ним вже порвали, хоча, як пізніше виявилося, він думав, що я... пожартувала.