Сегодняшний траур
- вернее, повод к нему - еще одна причина, почему мы с Олькой ненавидим совок и коммунизм.
Всем любителям повонять на тему, что "голод был везде", "при чем тут геноцид" и тому подобные "перегибы на местах" - расскажу историю одной из моих прабабушек (слышанную от бабушки лично), которая нычками добиралась десятки (!) раз на границу Сумской и Курской области (из села под Прилуками, Черниговской) и меняла на хлеб и колбасу старинные вышиванки, намиста, золото и серебро - своей семьи и всех родственников. Меняла у таких же, как она, селян. Хлеборобов и скотоводов. С одной маааааааленькой разницей - национальностью (или, даже, может, просто пропиской?). С особой силой ненавижу не НКВД даже, и не Сталина с Постышевым или там Хрущевым, а вот этих гнид, которые цепляли себе на шеи кровавые намиста и ели досыта кровавыми серебряными ложками в кровавых вышиванках, и как-то объясняли их появление своим детям и внукам - тем гнидам, которые сейчас что-то там пищат про "перегибы на местах". Вот недавно встретил одного, например - дерганого ссыкуна лет 22х, что-то пищал про революцию, марксизм, рабочий класс, фашистов во власти и тому подобное - так растерялся, что даже не дал ему в рыло...
Хотел что-то еще написать, но за меня уже все написал Дима Резниченко:
Оригинал взят у reznichenko_d в Канібали та їх наглядачі
Сфінкс у Бернарда Шоу на питання про прогрес флегматично відповідав, що поки він тут лежить, останні кілька тисяч років жодного прогресу не спостерігав. Я схильний поділяти цю думку. Але навіть якщо припустити, що ліваки праві, і суспільний прогрес дійсно існує, і людські відносити з плином століть розвиваються, стають справедливішими та гармонійнішими, - так от, з цієї комуністичної точки зору радянський експеримент має бути визнаний як жахливий, жорстокий, трагічний провал. Провал, після якого всі класики марксизму разом із самим Марксом мають бути спалені в заводських печах, вся політична та економічна теорія переглянута, на всьому короткому періоді, який в історії зайняв СРСР, має бути поставлене чорне клеймо. Бо цей прогресивний експеримент, що ставив на меті побудувати принципово нове суспільство, натомість обвалив його у прадавню, печерну дикість - радянська влада довела власний народ до канібалізму.
Канібалізму!
Для мене будь які аргументи на користь СРСР розбиваються об цей факт, мов об тисячорічну скелю. Запровадили поголовну грамотність - але їли своїх дітей. Гагарін полетів у космос - але громадяни СРСР їли своїх дітей. Стали одними з переможців Другої світової - але їли своїх дітей. Найстрашніше ж те, що інші країни теж перемагали, теж літали в космос, теж впроваджували писемність, - без цього африканського жаху. Значить, можна було обійтися?
Існування у сучасному українському суспільстві ідейних комуністів радянського зразку я особисто вважаю наслідком невід'ємної людської здатності сприймати будь-які знущання та приниження як щось природнє. На цій здатності стільки століть трималося рабство, трималися публічні тортури, - все те, що ми помилково вважаємо наслідками темних віків.
... Я знаю точно, що не може бути діалогу з людиною, яка виправдовує доведення власного народу до канібалізму. Яка щось говорить про індустріалізацію, лампочку Ілліча, соху та атомну бомбу. Я не хочу навіть встрягати у суперечки, - чи доцільно було обдирати власних селян, щоб купити за кордоном технології, щоб на цих технологіях переозброїти армію, щоб завоювати світ, - бо мова іде про канібалізм. Це межа, біля якої ігри у велику політику мають закінчуватися. Якщо хтось шукає аргументи, намагається пояснити і виправдати, - це не людина, а комаха. Нема сенсу говорити з богомолом чи павуком, тим більше говорити на морально-етичні теми.
Всем любителям повонять на тему, что "голод был везде", "при чем тут геноцид" и тому подобные "перегибы на местах" - расскажу историю одной из моих прабабушек (слышанную от бабушки лично), которая нычками добиралась десятки (!) раз на границу Сумской и Курской области (из села под Прилуками, Черниговской) и меняла на хлеб и колбасу старинные вышиванки, намиста, золото и серебро - своей семьи и всех родственников. Меняла у таких же, как она, селян. Хлеборобов и скотоводов. С одной маааааааленькой разницей - национальностью (или, даже, может, просто пропиской?). С особой силой ненавижу не НКВД даже, и не Сталина с Постышевым или там Хрущевым, а вот этих гнид, которые цепляли себе на шеи кровавые намиста и ели досыта кровавыми серебряными ложками в кровавых вышиванках, и как-то объясняли их появление своим детям и внукам - тем гнидам, которые сейчас что-то там пищат про "перегибы на местах". Вот недавно встретил одного, например - дерганого ссыкуна лет 22х, что-то пищал про революцию, марксизм, рабочий класс, фашистов во власти и тому подобное - так растерялся, что даже не дал ему в рыло...
Хотел что-то еще написать, но за меня уже все написал Дима Резниченко:
Оригинал взят у reznichenko_d в Канібали та їх наглядачі
Сфінкс у Бернарда Шоу на питання про прогрес флегматично відповідав, що поки він тут лежить, останні кілька тисяч років жодного прогресу не спостерігав. Я схильний поділяти цю думку. Але навіть якщо припустити, що ліваки праві, і суспільний прогрес дійсно існує, і людські відносити з плином століть розвиваються, стають справедливішими та гармонійнішими, - так от, з цієї комуністичної точки зору радянський експеримент має бути визнаний як жахливий, жорстокий, трагічний провал. Провал, після якого всі класики марксизму разом із самим Марксом мають бути спалені в заводських печах, вся політична та економічна теорія переглянута, на всьому короткому періоді, який в історії зайняв СРСР, має бути поставлене чорне клеймо. Бо цей прогресивний експеримент, що ставив на меті побудувати принципово нове суспільство, натомість обвалив його у прадавню, печерну дикість - радянська влада довела власний народ до канібалізму.
Канібалізму!
Для мене будь які аргументи на користь СРСР розбиваються об цей факт, мов об тисячорічну скелю. Запровадили поголовну грамотність - але їли своїх дітей. Гагарін полетів у космос - але громадяни СРСР їли своїх дітей. Стали одними з переможців Другої світової - але їли своїх дітей. Найстрашніше ж те, що інші країни теж перемагали, теж літали в космос, теж впроваджували писемність, - без цього африканського жаху. Значить, можна було обійтися?
Існування у сучасному українському суспільстві ідейних комуністів радянського зразку я особисто вважаю наслідком невід'ємної людської здатності сприймати будь-які знущання та приниження як щось природнє. На цій здатності стільки століть трималося рабство, трималися публічні тортури, - все те, що ми помилково вважаємо наслідками темних віків.
... Я знаю точно, що не може бути діалогу з людиною, яка виправдовує доведення власного народу до канібалізму. Яка щось говорить про індустріалізацію, лампочку Ілліча, соху та атомну бомбу. Я не хочу навіть встрягати у суперечки, - чи доцільно було обдирати власних селян, щоб купити за кордоном технології, щоб на цих технологіях переозброїти армію, щоб завоювати світ, - бо мова іде про канібалізм. Це межа, біля якої ігри у велику політику мають закінчуватися. Якщо хтось шукає аргументи, намагається пояснити і виправдати, - це не людина, а комаха. Нема сенсу говорити з богомолом чи павуком, тим більше говорити на морально-етичні теми.