Вчора із превеликим задоволенням подивилась дивовижну казку за авторства Мартіна Скорсезе - "Хранитель часу" або просто "Хьюго". Це двогодинне свято і задоволення для очей, не дивлячись на тримірний формат.
Пан Скорсезе зняв фільм-оду кінематографу, не дарма дія відбувається саме у Парижі.
Кіно це магія, кіно це те місце, де збуваються мрії. Кіно це інструмент, завдяки якому можна впливати на розуми тисяч-мільйонів глядачів. Кіно це те, що може дати людині крила і вона полетить.
Я у абсолютному захваті! Це чарівна історія з прекрасними персонажами і неймовірною акторською грою. Головний герой у виконанні Аси Баттерфільда це абсолютно жива людина. Актор не грає, він живе. Коли він радіє, радієш і ти, коли він плаче, ти теж плачеш. Хлоя Морец, моя маленька фея, теж чудова і жива, така легка та чарівна, смішна і завзята. Про Бена Кінгслі, Сашу Барона Коена (дадада!), Крістофера Лі я й казати нічого не буду, це буде зайвим)))
Я в рожевих сопельках від захвату. При нагоді обов"зяково куплю ліцензійне видання аби передивлятись!
Дуже раджу любителям казок, пригод, філософії і просто розумного та доброго кіна.