Тайный агент.
Приснилось Иван Иванычу, что сидит он в кабинете ЦРУ.
Развалился перед ним в кресле Джон Смит, ноги на дубовый стол закинул, контрабандную кубинскую сигару в шотландское виски макает.
- Чего тебе надобно? - спрашивает.
- Не корысти ради, - говорит Иван Иваныч. - Исключительно в антикоммунистических целях. Миллион долларов пожалте.
- Это с чего? - удивился Джон Смит. - Если каждому миллион давать, то ЦРУ поламается. Разбегутся сотрудники из зависти.
- Так я же агент ваш самый лучший!
- Не знаю тебя, - тычет сигарой Джон Смит. - Нету такого в штатном расписании. Ты может и самозванец.
- Ну как же, - затараторил Иван Иваныч. - Я вот проэкт нового завода запорол. Нанёс проклятым коммунистам ущерб в сто миллионов. И новости "Голоса Америки" регулярно сослуживцам разношу. И дорогу на красный свет, чем дурной пример пионерам показываю.
Джон Смит по телефону по аглицки чего-то уточнил и говорит:
- Положим, проэкт ты запорол потому, что в институте не учился а пиво пил. Новости сослуживцы и сами слушают, только не признаются. А дорогу у вас на красный свет все переходят, поскольку традиция...
Тут Иван Иваныч проснулся и подумал, что надо было не миллион, а хотя бы тысячу попросить. Может быть и дали бы. Потом вздохнул и проверил как его очередь на запись в агенты ЦРУ продвигается. Впереди ещё десять миллионов желающих числилось.
Казнащо.
Казнащо буває велике і маленьке.
Велике по телевізору, маленьке - попід стріхою. Та незалежно від того, де воно мешкає, хоч і в інтерпавутинні, усе одно залишається дурницєю. Починається з маленької брехні, навіть не брехні а так - мимовільного припущення. Потім вже з'являється упевненість, надалі - самовпевненість. Світ, у якому народилося казнащо, насправді є особистим простором, але є претензією на всеосяжність. А от щоб воно не викликало сумнівів, то треба зробити закона, щоб карати за заперечення. Адже без цього ніхто, окрім вас, у казнащо не повірить.\
Лисья сага.
На ветке сидела ворона и размышляла о вечном.
Из кустов показалась лиса и спросила хриплым басом:
- Сыр есть?
- Нет. Не завезли сегодня, - мрачно ответила ворона.
- Ну тогда дай закурить!
- Не курю, берегу здоровье.
- Да что сегодня за день такой! - всхлипнула лиса. - Заяц в избушке пулемёт поставил. Колобок натянул бронежилет и издевательские песенки распевает. А у меня, между прочим, музыкальный слух, а он фальшивит! Куры антибиотиков обожрались, к ним даже подойти страшно. Что делать? А теперь вот и у тебя сыра нет...
- Да ты сама сказку сочини, - благодушно посоветовала ворона. - Нечего на писателей надеяться. Всё равно они жизни не знают.
Лисогорське збіговисько.
- Щорічне збіговисько на Лисій горі оголошую відкритим!
Товпа відьом відреагувала бурхливими оплесками, лише окрема компанія молодих оголила цицьки та істерично заволала:
- Протєстуєм! Протєстуєм!
- Що це за дурепи? - спитала стара поважна Оксана Виївна.
- То феменки, - відповіла не менш поважна старша помічниця.
- А проти чого вони протестують?
- Та їм аби погорлати, щоб помітили.
- Навіщо?
- Гроші.
- То поважна причина. А чому таким дивним чином? Хіба люди вже наші зілля не беруть?
- Та вони нічого не вміють - ані зілля зварити, ані хлопців причарувати, ані традиційними мітлами користуватися. Тільки й можуть цицьцами трусити і голосно репетувати.
- То не діло, - замислилась Оксана Виївна. - Це дискредитує відьомську справу.
- Вони ще й по різним країнам вештаються.
- Та ще й національну- патріотичну тему теж дискредитують. Що ж з ними робити?
- А нехай в порнографічних фільмах знімаються. А гроші нехай нам віддають, - запропонувала помічниця.
На тому і порішили.