суто підсумки
Місяць роботи у філармонії дав дивні оцінки. Начальство - блазні з комплексами Наполеона та мозком курки, а добра половина працівників - вівці, які будуть облизувати директору зад та доносити одне на одного, щоб їх похвалили. Решта ж розумних людей тут або за контрактом і самі можуть диктувати директору умови (як та Орея, що на одному турне має гонорари більше ніж річний бюджет філармонії), або просто виконують свою роботу і стараються не лізти у те багно, що навколо. Дирекція - живе уособлення "моргаючих півнів" нашої з Вовкою Африки. Олєвський стиль - наше все і не парить. Хоча обхідні шляхи вже є і треба просто вміло ними користуватися. Якби ще не такі низькі стелі то все було б ще дуже непогано, але жити можна.
На радіо також відбувається політичний кан-кан. З початку змінився гендиректор, а за ним і начальник над радіостанцією. Нам подарували чергову "тінь", яка до цього кілька років працювала на облрадіо на пів ставки і його жодна людина не бачила вживу. Але натомість воно займалося політикою і от дослужилося до шістки. Прийшовши до влади він з'явився на нашу щотижневу нараду, вислухав все що відбувалося, а потім почав штовхати вимови у дусі "я тут король, але хочу щоб всім було зручно". У результаті маємо наступну картину:
- Усі працівники мають щоденно приходити на 9:30 щоб поставити автограф у журналі. і чхати що там у людини з особистим графіком (навіть якщо проживаю у іншій частині міста, а ефір на 21:30)
- Усі програми та репортажі до потрапляння у ефір мають у текстовому вигляді з'являтися у його кабінеті, щоб володар вичитав і дав своє добро
- Жодної їжі чи напоїв у ефірній студії, а місце для паління офіційно знаходиться у тамбурі туалету (але лише у зимовий період)
- Повний контроль усієї рекламно інформації, що проходить на радіо.
Що це значить? Що до спини наш колективний договір про відпрацьовування ефірних годин за графіком. Що сусіднє облрадіо буде і далі робити програму на тиждень і віщувати дві години на добу з такою ж зарплатою як у нас. Що вводиться цензування напередодні виборів, та фільтрація "недоречної інформації". При цьому першочергові проблеми накшталт міського передатчика, підвищення частоти або зарплатні його не цікавлять. І чхати що ведучі мають робити у двічі більше непотрібної бюрократичної роботи просто бо йому так закортіло.
Мені, мабуть, пощастило найбільше. Я працюю за сумісництвом на пів окладу та маю лише щотижневий імпровізаційний інтерактив і стандартні програми привітань. Тобто всім байдуже що я приходжу за 10 хвилин до ефіру, та не маю жодних текстів. Також зпівпало що мене із ведучих він запам'ятав найкраще. Двічи він навідувався до студії під вечір і двічи я вів ефір, на що він прокоментував це із здивуванням та пошаною. Тобто поки я бачу що перехід на пів окладу був розумним вибіром.
Також тривають експерименти із собою) Давно вже чухалися руки і от нарешті дійшли ноги. Дуже довго думав щодо ескізу та місця, але чортова книга все вирішила сама. Вибір випав сам собою, а ескіз хоч і довго змінювався, але з рештою вирішив взяти цей варіант. Стилізована геральдична лілея та числа, що відіграли в моєму житті значну роль. Символіку може згодом напишу щоб не плутатися з часом, але чого таїти - мотив взято з Темної Вежі.
А цей вечір я просто хочу запам'ятати. Ніч всіх святих, Йуріш Паб та ірландське пиво. Але найголовніше відбулося на шляху додому під легким дощем. Який же я дурень що не збагнув цього раніше
На радіо також відбувається політичний кан-кан. З початку змінився гендиректор, а за ним і начальник над радіостанцією. Нам подарували чергову "тінь", яка до цього кілька років працювала на облрадіо на пів ставки і його жодна людина не бачила вживу. Але натомість воно займалося політикою і от дослужилося до шістки. Прийшовши до влади він з'явився на нашу щотижневу нараду, вислухав все що відбувалося, а потім почав штовхати вимови у дусі "я тут король, але хочу щоб всім було зручно". У результаті маємо наступну картину:
- Усі працівники мають щоденно приходити на 9:30 щоб поставити автограф у журналі. і чхати що там у людини з особистим графіком (навіть якщо проживаю у іншій частині міста, а ефір на 21:30)
- Усі програми та репортажі до потрапляння у ефір мають у текстовому вигляді з'являтися у його кабінеті, щоб володар вичитав і дав своє добро
- Жодної їжі чи напоїв у ефірній студії, а місце для паління офіційно знаходиться у тамбурі туалету (але лише у зимовий період)
- Повний контроль усієї рекламно інформації, що проходить на радіо.
Що це значить? Що до спини наш колективний договір про відпрацьовування ефірних годин за графіком. Що сусіднє облрадіо буде і далі робити програму на тиждень і віщувати дві години на добу з такою ж зарплатою як у нас. Що вводиться цензування напередодні виборів, та фільтрація "недоречної інформації". При цьому першочергові проблеми накшталт міського передатчика, підвищення частоти або зарплатні його не цікавлять. І чхати що ведучі мають робити у двічі більше непотрібної бюрократичної роботи просто бо йому так закортіло.
Мені, мабуть, пощастило найбільше. Я працюю за сумісництвом на пів окладу та маю лише щотижневий імпровізаційний інтерактив і стандартні програми привітань. Тобто всім байдуже що я приходжу за 10 хвилин до ефіру, та не маю жодних текстів. Також зпівпало що мене із ведучих він запам'ятав найкраще. Двічи він навідувався до студії під вечір і двічи я вів ефір, на що він прокоментував це із здивуванням та пошаною. Тобто поки я бачу що перехід на пів окладу був розумним вибіром.
Також тривають експерименти із собою) Давно вже чухалися руки і от нарешті дійшли ноги. Дуже довго думав щодо ескізу та місця, але чортова книга все вирішила сама. Вибір випав сам собою, а ескіз хоч і довго змінювався, але з рештою вирішив взяти цей варіант. Стилізована геральдична лілея та числа, що відіграли в моєму житті значну роль. Символіку може згодом напишу щоб не плутатися з часом, але чого таїти - мотив взято з Темної Вежі.
А цей вечір я просто хочу запам'ятати. Ніч всіх святих, Йуріш Паб та ірландське пиво. Але найголовніше відбулося на шляху додому під легким дощем. Який же я дурень що не збагнув цього раніше